Звiт з виробничої практики з психології розвитку та педагогічної психології в закладі «Гімназія №7 ім. Т. Г. Шевченка Полтавської міської р

Етапи уроку

Дії учня

Психологічний аналіз

Перевірка домашнього завдання

Перегляд власного виконання: Учень спочатку переглядає своє виконання завдання, щоб переконатися, що воно відповідає вимогам та інструкціям.

Самоперевірка: Учень аналізує свої відповіді або розв'язання, переконується в їхній правильності та логічності.

Порівняння зі зразком: Якщо виконане завдання було зразковим чи містить правильні відповіді, учень порівнює своє виконання з цим зразком.

Виправлення помилок: Учень шукає помилки або неточності у своєму виконанні та вносить відповідні поправки.

Рефлексія: Учень робить висновки про свої сильні та слабкі сторони при виконанні завдання та розуміє, як можна покращити свої навички.

Підготовка до обговорення: Учень готується до обговорення результатів з вчителем або співучнями, якщо це передбачено.

Самооцінка та впевненість: Якщо учень впевнено переглядає своє виконання завдання та шукає помилки, це може свідчити про його впевненість у своїх знаннях та навичках.

Стрес або тривога: Якщо учень проявляє нервозність або стрес під час перевірки завдання, це може свідчити про тривожність або нестабільність у відношенні до навчальних завдань.

Системність та організованість: Якщо учень систематично перевіряє кожен елемент завдання та виявляє помилки з орієнтацією на деталі, це може вказувати на його організованість та системність мислення.

Відкритість до вдосконалення: Якщо учень активно шукає способи покращення свого виконання та виявляє бажання вчитися на своїх помилках, це може свідчити про його готовність до самовдосконалення та розвитку.

Самостійність: Якщо учень вміє ефективно перевіряти своє завдання без постійного підтримки вчителя або батьків, це може свідчити про його самостійність та незалежність.

Адаптивність: Якщо учень гнучко реагує на виявлені помилки та здатний швидко їх виправляти, це може свідчити про його здатність до адаптації та управління стресом.

Пояснення нового матеріалу

Уважно слухати: Учень зосереджено слухає вчителя або іншого джерела, яке пояснює новий матеріал.

Робити записи: Учень робить записи або нотатки під час пояснення, щоб зафіксувати важливі поняття, приклади чи іншу інформацію.

Задавати запитання: Учень активно бере участь у процесі, задаючи питання вчителю чи співучням для кращого розуміння матеріалу.

Аналізувати інформацію: Учень обробляє та аналізує надану інформацію, спробуючи зрозуміти основні концепції та їх зв'язок.

Використовувати приклади: Учень намагається з'ясувати новий матеріал за допомогою прикладів чи ілюстрацій, щоб краще зрозуміти його значення та застосування.

Запитувати уточнення: Учень може запитувати уточнення або додаткові пояснення щодо складних або невідомих аспектів нового матеріалу.

Виражати власні думки: Учень може висловлювати свої думки, враження чи асоціації стосовно нового матеріалу, що допомагає зміцнити його зрозуміння та запам'ятовування.

Активність та зацікавленість: Якщо учень проявляє активність у процесі пояснення матеріалу, задає питання, виражає свої думки та демонструє зацікавленість, це може свідчити про його відкритість для навчання та бажання зрозуміти новий матеріал.

Стрес або неуспішність: Якщо учень виявляє ознаки стресу, напруження або неуспішності під час пояснення, це може вказувати на його низьку впевненість у власних здібностях або невпевненість у здатності засвоїти новий матеріал.

Стратегії навчання: Під час пояснення нового матеріалу учень може виявити свої улюблені стратегії навчання, такі як використання прикладів, звернення до власного досвіду чи спілкування з іншими, що дозволяє краще зрозуміти та запам'ятати матеріал.

Відношення до помилок: Реакція учня на виявлення помилок у своєму розумінні може вказувати на його емоційне ставлення до навчання. Якщо він ставиться до помилок як до нормального етапу навчання та готовий виправляти їх, це свідчить про його позитивне відношення до власного розвитку.

Співпраця та комунікація: Пояснення нового матеріалу може включати співпрацю та комунікацію з іншими учнями чи вчителем. Учень може виявляти свої навички співпраці, слухання та спілкування, що є важливими компонентами навчального процесу.

Закріплення нового матеріалу

Повторення: Учень переглядає нотатки, записи або інші матеріали, що були надані вчителем під час пояснення нового матеріалу, щоб оновити своє розуміння.

Вирішення завдань: Учень виконує вправи, завдання або тести, пов'язані з новим матеріалом, щоб практикувати та закріпити свої знання.

Самостійна робота: Учень працює самостійно над завданнями, використовуючи свої власні методи та стратегії для розв'язання проблем.

Дискусія: Учень бере участь у дискусіях з іншими учнями або з вчителем, обговорюючи та обмінюючись ідеями щодо нового матеріалу.

Пошук додаткової інформації: Учень може самостійно шукати додаткову інформацію або ресурси, щоб глибше зрозуміти та розширити своє знання.

Використання інтерактивних засобів: Учень використовує інтерактивні засоби, такі як комп'ютерні програми, відеоуроки чи інтерактивні вправи, для закріплення нового матеріалу.

Аналіз помилок: Учень аналізує свої помилки та невдачі під час закріплення, шукає причини та шляхи їх виправлення.

Мотивація: Якщо учень виявляє зацікавленість та ініціативу під час закріплення нового матеріалу, це може свідчити про його високий рівень мотивації до навчання та бажання засвоїти нові знання.

Стрес: Якщо учень виявляє ознаки стресу або невпевненості під час виконання завдань або вирішення проблем, це може свідчити про його тривогу стосовно успіху в навчанні або відчуття неефективності.

Самооцінка: Поведінка учня під час закріплення матеріалу може вказати на його рівень самооцінки. Якщо він виявляє впевненість у своїх діях та здібностях, це може сприяти ефективному навчанню та успішному закріпленню нового матеріалу.

Активність та ініціативність: Учень, який проявляє активність, самостійність та ініціативу під час закріплення матеріалу, зазвичай досягає кращих результатів у навчанні. Це може включати постановку запитань, додатковий пошук інформації або самостійне вирішення завдань.

Співпраця та соціальна взаємодія: Учень може взаємодіяти зі своїми однокласниками чи вчителем під час закріплення матеріалу. Якщо він виявляє вміння працювати в команді, слухати інших та ділитися своїми думками, це може сприяти успішному закріпленню навчального матеріалу.

Домашнє завдання. Підсумки уроку

Організація: Учень визначає час та місце для виконання домашнього завдання, забезпечуючи спокійну та продуктивну атмосферу.

Перегляд матеріалу: Перш ніж почати виконання завдання, учень переглядає матеріали, надані вчителем під час уроку, щоб освіжити своє розуміння.

Планування: Учень може скласти план виконання завдання, визначити порядок дій та відведені на це часові рамки.

Виконання завдання: Учень активно працює над виконанням завдання, дотримуючись плану та використовуючи свої навички та знання.

Пошук додаткової інформації: Учень може шукати додаткові ресурси або матеріали для кращого розуміння теми або вирішення складних завдань.

Перевірка: Після завершення завдання учень перевіряє свою роботу, виправляє помилки та переконується в її правильності.

Оцінювати свої досягнення: Учень аналізує свої навчальні досягнення під час уроку та робить висновки щодо свого прогресу.

Ставити питання: Учень може задавати запитання вчителю чи співучням щодо невивчених аспектів теми або уточнення непорозумілих моментів.

Формулювати висновки: Учень робить висновки щодо основних концепцій, які були вивчені під час уроку, та їхнього значення.

Планування майбутнього: Учень може розглядати, які аспекти теми вимагають додаткового вивчення або практики, та створює план подальших дій для покращення своїх знань.

Мотивація: Під час виконання домашнього завдання та підсумків уроку учень може проявляти різні рівні мотивації. Високий рівень мотивації зазвичай виявляється у зосередженості, наполегливості та бажанні досягти успіху, тоді як низький рівень мотивації може проявлятися у відволіканні, відмові від завдань або бажанні швидко закінчити роботу.

Стрес та тривога: Учень може виявляти ознаки стресу або тривоги під час виконання завдань, особливо якщо він відчуває неуспіх чи неуспішний результат. Це може проявлятися у збудженні, нервозності або низькій самооцінці.

Самооцінка: Виконання домашнього завдання та підсумки уроку можуть впливати на самооцінку учня. Успіх у виконанні завдань може підвищити самоповагу та віру в власні здібності, тоді як невдачі можуть призвести до відчуття низької компетентності та розчарування в собі.

Відносини з оточуючими: Взаємодія з однокласниками та вчителем під час виконання домашнього завдання та підсумків уроку може відображати соціальні аспекти навчання. Учень може відчувати підтримку та позитивне спілкування або, навпаки, відчувати відчуження чи конфліктність у відносинах.

Способи саморегуляції: Під час виконання домашнього завдання та підсумків уроку учень може виявляти різні стратегії саморегуляції, такі як планування, організація часу, використання позитивних мантр чи технік релаксації.