Анотацiя на твір Павла Чеснокова «Воскресение Христово видевше...»

АНОТАЦІЯ

На твір Павла Чеснокова

«Воскресение Христово видевше…»

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ХОРОВИЙ ТВІР

Павло Григорович Чесноков – яскрава фігура хорової культури І половини ХХ ст. – композитор, диригент та педагог.

Як композитор, Чесноков користувався широкою, всесвітньою популярністю. Ним написано велика кількість вокальних творів (більше 60 опусів), в основному для мішаного хору без супроводу, більше 20 для жіночого хору з фортепіанним супроводом, декілька обробок народних пісень, романси і

пісні для голосу – соло. Найбільш характерною рисою його творчості є поетична задушевність, ліричні роздуми, делікатність.

Любов до хорової творчості у всіх його проявах складала сенс його життя. Чесноков пройшов найкращу російську школу – Сінодальне училище і Московську консерваторію. Його викладачами були – С.В.Смоленський, С.І.Танєєв, В.С.Орлов, С.Н.Василенко.

Головним принципом взаємовідносин керівника з колективом хору, була глибока людяність, взаємоповага виконавців і диригента. Система занять носила урочистий характер. Його артистичному обліку відповідала глибока поетичність і задушевність. Відсутність грандіозних кульмінацій, широкої стихійної епічності у виконанні, замінювалась великою тонкістю і проникненням живого почуття.

Музична діяльність П.Г.Чеснокова була розділена двома історичними епохами. Композитор народився 25 жовтня 1877 року в робітничій сім'ї. З п'ятирічного віку співав в хорі батька. В 1895 році Павло закінчує училище, де йому була вручена золота медаль. В консерваторії Чесноков проводив складені ним курси: хороведення, хоровий клас, диригування, сольфеджіо. В 1940 році вийшла в друк праця Павла Григоровича ˗ «Хор и управление им». Чесноков приступає до написання книги «Хорознавство». Він був одним з перших у створенні теорії хорової праці.

Всього композитором створено близько п'ятисот хорових п'єс – духовних творів та перекладень традиційних розспівів, обробок народних пісень, хорів на вірші російських поетів.

Після революції Чесноков керував Державною академічною хоровою капелою і був хормейстером Великого театру. З 1920 року до кінця життя викладав диригування та хорознавства в Московській консерваторії. Після 1928 року змушений був залишити регентство і твори духовної музики.

Помер Павло Чесноков в Москві 14 березня 1944 року.

Твори композитора дуже виграшні в концертному плані. Вони дозволяють співакам найкращим чином продемонструвати свої вокальні можливості. Але це, не завжди добре з точки зору церкви, адже для богослужіння не потрібно ефектності і яскравості звучання. Навпаки, вони заважають заглибленості і строгості молитви, і тому мало сумісні з богослужінням. Однак у цьому і проявилася універсальність обдарування Павла Чеснокова. Йому було тісно у вузьких рамках, і композитор сперечався з регентами церковних хорів. І цей спір не завжди закінчувався однозначним вирішенням питання. Ім'я, Павла Чеснокова, називають поруч з такими знаменитими іменами, як Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Сергій Танєєв, Михайло Іпполітов-Іванов. Всі вони належать до так званої Московської композиторської школи. Музиці цих композиторів притаманний глибокий ліризм і психологічність.

 «Воскресіння Христове побачивши…» – має давнє походження і є аналог в тексті західної літургії Великої п'ятниці: «Хресту Твоєму поклоняємось, Христе, і святе воскресіння Твоє хвалимо і славимо, ось бо Хрестом Прийди радість всьому світу». Спочатку молитва входила до великоднього богослужіння, але вже в пасхальному єрусалимському богослужінні IX століття цей піснеспів наводиться як недільна пісня після читання Євангелія.

Про молитву «Воскресіння Христове побачивши…» згадують вже літургійні пам'ятники студійського періоду. Однак в найдавніших рукописних студійських статутах вона присутня як піснеспів недільної утрені, але не після євангельського читання.