Дитинство, обпалене війною

    Ютовець Яна

ДИТИНСТВО, ОБПАЛЕНЕ ВІЙНОЮ (ЗА ТВОРЧІСТЮ ШІСТДЕСЯТНИКІВ)

У статті проаналізовано проблему дитини війни, висвітлену у творах шістдесятників, коротко схарактеризовано основні аспекти впливу війни на формування дитячої свідомості.

Ключові слова: ІІ світова війна, трагедія дитини, українська література, шістдесятники.

The article analyzes the problem of the child of war, highlighted in the works of the  writers of sixties, briefly describes the main aspects of the influence of the war on the formation of children's consciousness.

Key words: World War II, child’s tragedy, Ukrainian literature, sixties.

Кінець 1950-х – початок 1960 ознаменував появу покоління шістдесятників, які показали високий рівень мистецького таланту, представили глибину висвітлення думок і опису навколишньої дійсності.

Із-поміж визначальних факторів, які спричинили зміну ціннісної ієрархії, І. Захарчук називає такі: 1) послаблення політичного контролю у сфері культури, 2) осмислення мілітарного досвіду з часової дистанції; 3) назрілу потребу верифікації офіційного дискурсу, що в основі своїй був спрямований у минуле й містив небезпеку остаточної догматизації соцреалізму [3, с. 20].

М. Коцюбинська шістдесятництвом називає «виокремлення себе з аморфної маси середньоарифметичного радянського громадянина – як мислячого індивіда, як українця і як громадянина всесвіту» [5, с. 6]. Ці митці не побоялися виразити власну незалежну думку в період тотального контролю.

Інші дослідники називають шістдесятників «символом творчої розкутості, свободи самовираження, усного оприлюднення нестандартних форм і прийомів естетичного анти-конформізму, поривання до експерименту і бунту супроти офіційних канонів мистецтва соціалістичного реалізму» [7, с. 18 – 21].

До шістдесятників належать І. Драч, Микола Вінграновський, В. Дрозд, Гр. Тютюнник, Б. Олійник, В. Дончик, В. Симоненко, Микола Холодний, Ліна Костенко, В. Шевчук, Є. Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Чичибабін, літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, кінокритик Роман Корогодський, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш та ін.

Ідеї письменників цього періоду протиставлялися офіційній ідеології, адже у своїх творах виражали свободу вибору і власного самовираження, представляли великий спектр культурних і загальнолюдських цінностей, що робило тексти важливими в контексті світової літератури. Великий вплив на створення такої літератури мали не тільки суспільно-політичні умови, але й вплив західної гуманістичної науки, традицій і трагедій етапу «розстріляного відродження», культурні надбання українського мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя.

Тема війни неодноразово обиралася темою художніх текстів, проте найбільш виразно і глибоко порушена у творчості шістдесятників.

Однією із ключових проблем, яка порушувалася шістдесятниками, була тема дітей війни, спричинена не тільки трагедією для народу, але й тим фактом, що більшість письменників цього періоду самі були дітьми війни. Описувані події не тільки переказ чиїхось спогадів чи архівних матеріалів, але й власні дитячі спогади.

У прозі тема дитини у війні представлена у творах «Облога», «Климко» Григора Тютюнника, «Первінка» Миколи Вінграновського, новели Євгена Гуцала («Діти війни») , «Землянка», «Мовчун» Віктора Близнеця та ін.