Передумови виникнення Кирило-Мефодіївського товариства

Велика французька революція 1789−1794 рр. стала каталізатором не лише суспільно-політичних, економічних, а й націєтворчих та культуротворчих процесів на території Європи. Завдяки їй розпочалися кардинальні зміни, що, призвели до поступового занепаду поліетнічних імперій, появи новітніх національних держав, у яких головну роль відігравала не класична родова аристократія, а так званий третій стан. Саме буржуазія стала ініціатором тих процесів, які згодом перетворили Європу на взірець змін у світових державотворчих і націєтворчих, геоекономічних і геокультурних процессах.

За оцінкою сучасних істориків друга половина ХVІІІ – початок ХІХ ст. дійсно були добою великого революційного піднесення в усій Європі: У цей час зміни охопили практично всі сфери матеріального та духовного життя людей. Здійснювався перерозподіл влади, привілеїв, багатства. Загальний характер історичного процесу європейських народів визначала ідеологія та культура Просвітництва. Його ключовими поняттями стали Розум, Природа, Прогрес в ім’я Свободи.

Центрально-Східна Європа дещо відставала від Західної, але з часом і на її теренах стали поширюватися прогрессивно-революційні погляди. Особливо це стосується слов’янських народів, оскільки у той час (30−40 рр. ХІХ ст.) жоден із них не мав власної національної держави. Найбільший вплив серед освіченої верстви слов’янських спільнот мали чеські інтелектуали й польські революціонери. Зрештою, й чехи, й поляки своєю активною діяльністю посприяли пробудженню не лише власних народів, а й сусідніх, у тому числі й українського. [13]

Після придушення чергового польського повстання 1830−1831 рр. Царська