Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Евіта Перон – аргентинська мадонна

Автор:   •  Июнь 10, 2018  •  Эссе  •  1,134 Слов (5 Страниц)  •  312 Просмотры

Страница 1 из 5

Есе на тему: «Евіта Перон – аргентинська мадонна»

На сучасному етапі розвитку світової спільноти, з бурхливим розвитком руху за емансипацію передових країн світу, різко починає зростати попит на так звану «жіночу історію». Недарма кажуть, що за кожним геніальним чоловіком стоїть велика жінка. Саме ця інша сторона медалі (жіноча сторона) дозволяє сформувати ще одне бачення світового історичного процесу, яке в свою чергу доповнює раніше відомі факти і дозволяє скласти цілісну картину того чи іншого етапу історичного процесу. Людей завжди приваблювали біографії відомих особистостей. Особливо це стосувалося тих, хто не маючи видатного походження, залишав свій слід в історії. Аргетинка Евіта Перон була однією з таких жінок.

Хронологічні межі : Повністю співпадають з роками життя видатної аргентинської діячки Евіти (Єви) Перон (1919 – 1952 рр.)

Метою даного есе є розкриття через призму життєвого шляху Єви Перон, усіх позитивних та негативних аспектів її діянь, як в культурній, так і соціально-політичній сферах, та висвітлити їх необхідність для розвитку Аргентини на даному етапі.

Евіта Перон була однією з найзнаменитіших жінок першої половини ХХ століття. Її вважали «некоронованим президентом» Аргентини, хоча цю посаду офіційно займав її чоловік, генерал Хуан Домінго Перон.

Марія Єва Дуарте (таке справжнє ім’я першої леді Аргентини) народилася 7 травня 1919 року в бідному селі Лос-Тольдос, що за 250 км від Буенос-Айреса. Вона була незаконнонародженою дитиною, як і три її старші брати, а отже, її чекала не найяскравіша перспектива повторити тяжку долю своєї матері - Хуани Ібаргуєн. Як тільки Евіті виповнилося 14 років, дівчина проявила неабияку амбіційність та стійкість, - вона втекла до Буенос-Айреса, сподіваючись стати відомою актрисою і завоювати не лише велике красиве місто, але і весь світ. 1943 рік був переломним в історії Аргентини та в житті Евіти. В червні цього року стався державний переворот і була встановлена державна диктатура (а полковник Хуан Перон зайняв своє місце у владі). З цієї миті її життя змінилося. Поневіряння по театрах закінчилися – власник найбільшої столичної радіостанції «Бельграно» Хайме Янкельовіч запропонував Єві вести щоденну вечірню передачу на соціальні теми «П’ять хвилин для народу». Восени 1943 року на радіостанції «Бельграно» вийшла перша передача з радіосеріалу «Героїні в історії». Щодня біля радіоприймачів збиралися тисячі людей, аби послухати, що відбувається у світі, дізнатися новини з життя країни і у тому числі послухати радіоп’єси, які в ті роки були чимось на зразок сучасних телесеріалів. Популярність Єви після «Героїнь в історії» зросла у багато разів. Вона не просто прижилася на радіо, воно стало для неї чимось на зразок зброї для досягнення успіху. Проте ходили чутки, що Евіта отримала цю роль завдяки своїй тісній дружбі з головою відомства комунікацій, в руках котрого знаходилося радіо – полковником Франсиско Імбертом.

На початку 1944 р. Евіта познайомилася з полковником Хуаном Домінго Пероном, у місті Сан-Хуане, куди після руйнівного землетрусу приїхали представники аргентинських властей та представники ЗМІ (радіо) для освітлення того, що відбувається. Є свідчення про те, що вперше побачивши Єву, він шепнув комусь із приятелів: «Вона схожа на Мадонну!». Не дивлячись на свій статус одруженого чоловіка, вони стали коханцями, а невдовзі Перон розлучився з дружиною.

Марія Єва Дуарне була дуже складною натурою: поряд зі співчуттям та вмінням співпереживати народові, у ній легко вживалися підступність, мстивість і злопам’ятність. Ледь ставши дружиною Хуана Перона, Евіта зробила все задля того, щоби «стерти» усі компрометуючі факти свого незаміжнього життя. При загадкових обставинах зникали і гинули спочатку самі чоловіки, що колись проводили з нею час і виконували її забаганки,

...

Скачать:   txt (14 Kb)   pdf (54.5 Kb)   docx (15.3 Kb)  
Продолжить читать еще 4 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club