Джеймс С. Голмс. Назва та природа перекладознавства

Джеймс С. Голмс. Назва та природа перекладознавства.

1. 1.

“Наука, - як вказує Майкл Малкей, - прагне розвиватися за допомогою відкриття нових ділянок незнання”. Те, як це відбувається, досить-таки добре встановили соціологи в галузі науки та наукових досліджень. В міру того, як в науковому світі до поля зору потрапляє якась нова проблема чи низка проблем, спостерігається приплив із суміжних областей науки дослідників, котрі приносять з собою парадигми та моделі, які виявилися плідними в їх власних галузях науки. Далі ці парадигми та моделі пускають в хід для вирішення нової задачі, при чому з двома можливими наслідками. В одних ситуаціях ця задача піддається визначенню, аналізу, інтерпретації й, по крайній мірі, частковому вирішенню в межах однієї з парадигм чи моделей, і в цьому випадку вона включається до складу  визнаної галузі науки в якості її законної гілки. За іншого перебігу подій ці парадигми та моделі не дають достатніх результатів, й тоді науковці усвідомлюють, що для вирішення цієї проблеми необхідні нові методи.

За цього другого варіанту розвитку подій між науковцями, котрі досліджують нову проблему, та їх колегами в їх колишніх галузях науки виникає напруженність, і ця напруженність поступово може призвести до створення нових каналів комунікації та виникнення того, що називають утопією нової дисципліни, тобто нового відчуття поділяємої зацікавленності в спільний низці задач, підходів та цілей з боку нового угруповування дослідників. Як констатує В.О. Гагстрьом, ці два етапи – заснування  каналів комунікації та становлення дисциплінарної утопії – дозволяють вченим ідентифікуватися з виникаючою науковою дисципліною та претендувати на законність своєї власної точки зору при зверненні до наукових кіл чи груп в межах більшої спільноти.

1.2.

Хоча поза сумнівом існують вчені, котрі стануть заперечувати, особливо з-поміж мовознавців, проте нам здається очевидним, що по відношенню до комплексу проблем, які групуються навколо явища перекладу, зараз застосовна ситуація другого типу. Адже після багатьох століть епізодичного та безсистемного звернення до предмета перекладу з боку малої крихти письменників, філологів та літературознавців, та ще зрідка поодиноких теолога чи мовознавця, останнім часом спостерігається відчутнє та постійне зростання  уваги до перекладу, й поворотним пунктом в цій зацікавленності стала ІІ Світова війна. В міру того, як цей інтерес зростав та кріпнув, все більше й більше науковців переміщувалися до цієї царини, особливо із сусідніх галузей мовознавства, філософії мови та літературознавства, хоча з поміж них траплялися і вчені  з таких, здавалось би, далеких дисциплін як теорія інформації, логіка та математика, і кожен з них приносив з собою свої парадигми, квазі-парадигми, моделі та методи, які, як йому здавалось, можно було застосувати до цієї нової задачі.

На перший погляд, та ситуація, що склалася на сьогодні, здавалось би є ситуацією великої плутанини та безладдя, адже не існує згоди, ані щодо типів моделей, які слід перевіряти, ані щодо методів, які слід використовувати, ані щодо термінології, яку слід вживати. Більш того, не існує, навіть, згоди стосовно обрисів цієї галузі, поставлених проблем, самостійності самої дисципліни. До того ж не має навіть загальної точки зору на саму назву цієї нової галузі.

Проте під поверхневим шаром наявні численні ознаки того, що в царині досліджень, які сконцентровано  на проблемах перекладу, зараз формується дисциплінарна утопія за Гагстрьомом. Якщо цей процес є здоровим ( а ми певні, що це так), то отже, варто витратити трохи часу, щоб посприяти цьому розвитку, свідомо привернувши увагу до тих чинників, котрі стоять йому на заваді.

1.3

Одним з цих стримуючих чинників є нестача відповідних каналів комунікації. Для вчених та дослідників в цій галузі, ті канали, що зараз існують, все ще схильні пов’язуватися з галузями більш сталих дисциплін ( з притаманними їм нормами стосовно моделей, методів та термінології), так що матеріали на тему перекладу розсіяні по широкому колу наукових галузей та по журналах перекладачів-практиків. Тому, звісно, існує  нагальна потреба в інших каналах комунікації, які б пробивалися через традиційні дисципліни й досягали всіх вчених, котрі працюють в даній царині, незалежно від того, з якої дисципліни вони прийшли.