Рекультивацiя земель порушених внаслiдок видобутку бурштину на Полiссi: проблеми та перспективи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни  «Основи раціонального природокористування та охорони природи»

на тему:

«РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ПОРУШЕНИХ ВНАСЛІДОК ВИДОБУТКУ БУРШТИНУ НА ПОЛІССІ:   ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

Виконала:

 студентка Гео-33 О групи

Колтунович Зоряна

Викладач: доц. Чижевська Л.Т.

Луцьк 2020

Вступ

Несанкціонований видобуток бурштину на території Поліського бурштиноносного району вже призвів до екологічної катастрофи регіонального масштабу. За офіційними даними, більше тисячі гектарів земель, перетворились на біологічні пустелі – бедленди. Природоохоронне значення таких територій втрачено, використання для ведення лісового чи сільського господарства – дуже ризиковане. Нелегальний видобуток бурштину із використанням мотопомп призводить до руйнування структури ґрунту та різкого погіршення його водно-фізичних властивостей. Він супроводжується вимиванням багатьох доступних біофільних елементів та водорозчинних органічних сполук – основного субстрату для ґрунтових мікроорганізмів. За таких умов, традиційні способи рекультивації ґрунтів із використанням швидкоростучих деревних порід є недоцільними, а часто – неможливими. Низький вміст біофільних елементів та водорозчинних органічних сполук призводитиме до повільного розвитку кореневих систем рослин, а пересихання утворених безструктурних ґрунтів спричинятиме утворення тріщин та розривів коренів рослин. Ефективна ремедіація цих ґрунтів можлива лише за  умов істотного покращення їхніх водно-фізичних властивостей; забезпеченості необхідними біофільними елементами та водорозчинними органічними речовинами. Запропоновано використання суміші дрібнодисперсних частинок кремнієвмісних мінералів та органічних субстратів для покращення водно-фізичних властивостей порушених ґрунтів. Також, обгрунтовано доцільність та перспективність використання із цією метою продукту переробки стічних вод – активного мулу.

Мета – проаналізувати вплив незаконного видобутку бурштину на властивості ґрунтів та запропонувати способи їх відновлення.

Виклад основного матеріалу. Внаслідок нелегального видобутку бурштину більше 1000 гектарів земель на Поліссі перетворено у біологічні пустелі – бедленди і 3500 гектарів земель державного лісового фонду зазнали істотних зворотних або незворотних змін. У найближчі роки планується розпочати видобуток бурштину на значно більших площах – десятки тисяч гектарів. Для видобутку бурштину на Поліссі його вимивають з ґрунтів та порід із використанням мотопомп: сильним напором води розмивається ґрунт та материнська порода. На Поліссі бурштин 92 залягає на різних глибинах – від 0,5 до 12, а інколи до 25 метрів. Тому, вимивання бурштину супроводжується пертурбацією значних мас пісків, перешарованих глинами і суглинками та власне ґрунтів. Винесена на поверхню маса є промитою водою і дуже збідненою на біофільні елементи необхідні для розвитку рослин та водорозчинні органічні сполуки – необхідні для мікроорганізмів. Вона є безструктурною, з дуже поганими водно-фізичними властивостями та низькою родючістю. При пересиханні, в ній утворюються глибокі тріщини, які здатні сильно пошкоджувати кореневі системи рослин і, перш за все, вищих рослин. Це робить традиційні способи біологічної рекультивації (ремедіації) порушених земель неефективними. Пріоритетною проблемою, яку необхідно вирішити до проведення заліснення чи залуження порушених ґрунтів є істотне покращення їхніх водно-фізичних властивостей. Масовий нелегальний видобуток бурштину із використанням мотопомп поширений лише в Росії та Україні. У зв’язку з тим, що в Росії питанням рекультивації порушених земель приділяється традиційно мало уваги, а в Україні ця проблема є новою, на сьогодні не існує технології рекультивації (ремедіації) земель, порушених у тих спосіб. Тому, навіть за умов легального видобутку, не відомо яким чином відновлювати порушенні землі після закінчення терміну експлуатації родовищ. Раніше [1 – 3], було встановлено що внесення суміші дрібнодисперсних частинок кремнієвмісних мінералів та органічних субстратів сприяє істотному покращенню водно-фізичних властивостей ґрунту. Внесення суміші дрібнодисперсних частинок кремнієвмісних мінералів та природних органічних матеріалів (торф, сапропель, підстилковий гній тощо) призводить до утворення у ґрунті полікремнієвих кислот. Більшість із них погано розчинні у воді.