Географія

Геогра́фія, або заст. земле́пис[1] (від дав.-гр. γεωγραφία — опис Землі; де γεια — Земля і γραφειν — писати, описувати[2]) — система наук, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, господарство і населення планети, окремих її регіонів та країн, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини[3]. В сучасному розумінні поняття «географія» заміщено поняттям «географічні науки».

[pic 1]

Зміст

• 1Поняття
• 2Структура

• 2.1Фізична географія
• 2.2Суспільна географія

• 2.2.1Політична географія
• 2.2.2Регіональна географія

• 2.3Інтегральна географія

• 2.3.1Енвайронментальна географія та геоекологія

• 2.4Прикладна географія
• 2.5Пов'язані області

• 3Об'єкт
• 4Предмет
• 5Завдання
• 6Методи

• 6.1Картографічний
• 6.2Геоінформаційні системи
• 6.3Дистанційне зондування
• 6.4Кількісні
• 6.5Якісні

• 7Історія

• 7.1Географічні дослідження в Україні
• 7.2Географічні відкриття
• 7.3Визначні географи

• 8Основні проблеми і дискусії
• 9Організації
• 10Періодика
• 11Освіта

• 11.1Шкільна
• 11.2Вища

• 11.2.1Україна

• 12Примітки
• 13Література

• 13.1Англійською
• 13.2Німецькою
• 13.3Іспанською
• 13.4Російською

• 14Посилання

Поняття[ред. | ред. код]

Уперше термін «географія» був запропонований давньогрецьким географом Ератосфеном (276—194 до н. е.)[4].

Структура[ред. | ред. код]

[pic 2]

Анімація трансформування палеогеографічної карти світу від Пангеї до наших днів

Основне завдання сучасної географії полягає у вивченні законів і закономірностей розміщення та взаємодії компонентів географічного середовища та їхніх поєднань на різних рівнях. Складність об'єкта дослідження і широта предметної області зумовили диференціацію єдиної географії на низку спеціалізованих (галузевих) наукових дисциплін, які утворюють систему географічних наук. Водночас окремі дослідники намагалися поєднувати суспільні процеси з компонентами географічного середовища. У такий спосіб починали зароджуватися нові напрямки географічних досліджень, які, починаючи з XX століття, набули сучасних рис. Відповідно до об'єктів вивчення в сучасній географії виділяють природничо-географічні і суспільно-географічні науки, які тісно між собою пов'язані спільними завданнями всебічного вивчення природно- і виробничо-територіальних комплексів та їхніх компонентів[4][5].

Природничо-географічні (фізико-географічні) науки вивчають закономірності будови й розвитку географічної оболонки та її окремих складових частин (рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ)[4][6]. До них належать загальна фізична географія (землезнавство), ландшафтознавство, палеогеографія та галузеві фізико-географічні дисципліни — геоморфологія, кліматологія, гідрологія, океанологія, гляціологія, геокріологія, географія ґрунтів, біогеографія.

До суспільно-географічних (соціально-економічних) належать науки, що вивчають географічне розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку в різних країнах та районах — економічна, політична, географія населення, галузей економіки (промисловості, сільського господарства, транспорту тощо)[4].