Місце державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в системі регулювання світогосподарських зв’язків

На тему:

‘‘Місце державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в системі регулювання світогосподарських зв’язків’’

Регулювання світової економіки є складною системою, спрямованою на досягнення конкретних цілей та забезпечення ефективного функціонування міжнародних економічних відносин. Ця система базується на ряді ключових принципів та використовує різноманітні інструменти для досягнення задач регулювання. Розглянемо основні аспекти цього процесу.

Основні принципи регулювання світової економіки:

1. Принцип Цілеспрямованості:

Регулювання має чітко визначені цілі, спрямовані на забезпечення стабільності, економічного зростання та розподілу ресурсів.

2. Принцип Пропорційності:

Застосування заходів регулювання повинно бути пропорційним величині та серйозності економічних викликів.

3. Принцип Гнучкості:

Система регулювання повинна бути гнучкою та відкритою до змін, щоб враховувати динаміку світової економіки.

4. Принцип Партнерства:

Регулювання є спільною відповідальністю країн та міжнародних організацій, що вимагає партнерства та співпраці.

Інструменти регулювання:

1. Торговельні Угоди та Співпраця:

Укладення та виконання торговельних угод сприяє створенню стабільних економічних відносин між країнами.

2. Монетарна Політика:

Центральні банки використовують монетарні інструменти, такі як відсоткові ставки, для регулювання грошового обігу та інфляції.

3. Фіскальна Політика:

Застосування податкових та бюджетних заходів для стимулювання економіки чи її стабілізації.

4. Міжнародні Фінансові Організації:

Участь в діяльності Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), Світового Банку та інших фінансових інституцій.

Завдяки тісній взаємодії вищезазначених елементів, такий механізм регулювання іноді отримує назву системи, розглядаючи її внутрішню структуру як комплекс взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів, які, передаючи рух від одного елемента до іншого, працюють на досягнення конкретної мети. Таку систему також можуть називати механізмом регулювання міжнародних економічних відносин або механізмом функціонування зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, на кожному рівні регулювання працюють суб'єкти, які використовують певні принципи, інструменти та інститути для досягнення поставленої мети. Визначені елементи потребують конкретизації.

Існують різні підходи до визначення рівнів системи регулювання світових економічних зв'язків. Наприклад, виділяють варіанти рівнів, такі як:

1) національний і міжнародний рівні;

2) фірмовий, національний, міжнародний і наднаціональний;

3) корпоративний, національний, міждержавний, наднаціональний і глобальний.

За моїми переконанням, доцільним є визначення трьох рівнів, які враховують особливості вже існуючих в літературі варіантів рівневих структур, що відповідають виділеним в економічній теорії основним рівням економіки і є необхідними і достатніми для системного висвітлення рівневої структури регулювання світових економічних зв'язків.

Країни можуть відрізнятися за різними аспектами, такими як соціально-економічні системи, політичні режими, форми управління і державний устрій, проте, ґрунтуючись на принципах суверенітету, кожна має право виступати як суб'єкт міжнародних економічних відносин. Держава, як суб'єкт міжнародних економічних відносин, виконує подвійну роль: 1) безпосередньо бере участь у міжнародних операціях через уповноважені органи; 2) опосередковано впливає на міжнародну діяльність інших суб'єктів шляхом