Структурна побудова та засади функціонування фінансової системи США

«Структурна побудова та засади функціонування фінансової системи США»

Одним з головних факторів, згідно яких можна простежити розвиток національної економіки, ринкових відносин та добробут населення є фінансова система.

Виникнення цих понять пов’язують з появою держави. Адже завдяки фінансовій системі держава мобілізує та розподіляє грошові кошти, які застосовує для виконання своїх функцій. Фінансова система характеризує грошові відносини, які виникають між державою та підприємствами, організаціями, населенням, між підприємствами і всередині них.

З іншого боку, фінансова система – це сукупність ринків та інших інститутів, які використовуються для укладання фінансових угод, обміну активами і ризиками. Ця система містить у собі ринки фінансових інструментів, фінансових посередників, фірми, які пропонують фінансові послуги, і органи, що регулюють діяльність усіх цих установ [1].

Фінансова система є ефективним знаряддям здійснення державної політики, спрямованої на задоволення потреб суспільства, розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту між різними верствами населення, окремими господарськими структурами й територіями.

Сполучені Штати Америки є високорозвиненою індустріально-аграрною країною, держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу, займає 3-є місце за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість.

Країна є лідером у розвитку наукомістких галузей: авіаційної та ракето- космічної техніки, електронного обладнання, а саме комп’ютерів, мікросхем, приладів, нових конструкційних матеріалів. Ученим та інженерам США  належать більшість наукових відкриттів останнього десятиліття в галузі техніки  і біотехнології. Технологічний відрив від конкурентів особливо відчутний у галузях, які сьогодні визначають основні напрями науково-технічного прогресу [2]. Зрозуміло, що таких великих світових досягнень вони могли досягти лише за допомогою злагодженої роботи систем, відповідальних за різні галузі господарства. Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за  своєю структурою, але у всіх є загальна ознака — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які різняться за методами створення та напрямами використання, однак тісно пов’язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на соціальні процеси в державі, а також на формування і використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок [3].

Сучасна фінансова система - високоорганізована сфера діяльності, яка ефективно забезпечує рух грошових коштів, їх розподіл між галузями та окремими компаніями, застосування фінансів у поточній діяльності і інвестиціях. Особливість фінансової системи США полягає в тому, що вона з самого початку свого розвитку ґрунтувалася на принципах ринкових відносин при державному регулюванні фінансової сфери.
Завдяки дії ринкових сил і механізмів регулювання фінансова система США досягла високого ступеня розвитку [4].

США має федеративний устрій, фінансова (або бюджетна) система складається з таких ланок: центральний бюджет, штатний, графський, муніципальний, а також ряд додаткових округів. Використання такої системи організації характеризується відсутністю єдності. Іншими словами, кожен з елементів фінансової системи самостійно формує і затверджує свій бюджет, створює властиву йому податкову політику.

У США бюджети регулюються через систему дотацій і відрахувань. Рух ресурсів відбувається одночасно по чотирьох каналах: з федерального бюджету – у бюджети штатів і місцеві бюджети; з бюджетів штатів – у місцеві  бюджети; з місцевих бюджетів – у бюджети штатів; між місцевими бюджетами.

Центральне місце в цій системі займають федеральні фінанси, на які припадають 60% державного бюджету. Про це свідчать сформовані в останні три десятиріччя параметри розподілу і перерозподілу коштів між бюджетами  трьох рівнів: близько 65% сукупних витрат консолідованого бюджету проходять через федеральний бюджет і 35% – частка інших двох рівнів, яка розподіляється між штатами і місцевими органами влади в пропорції 2 : 1.

У базі власних доходів влади штатів і місцевої влади спостерігається неухильно зростаюча залежність від федеральних дотацій. Федеральна допомога штатам (23%) і місцевій владі (6%) носить яскраво виражений програмно-цільовий характер. Дотації і субсидії в США розподіляються нерівномірно. З їхньою допомогою на рівні штатів реалізується близько 500 цільових програм. Така зростаюча залежність дає підставу стверджувати, що