Значення міжнародного співробітництва у сфері протидії легалізації злочинних доходів та фінансуванню тероризму

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1 Значення міжнародного співробітництва у сфері протидії легалізації злочинних доходів та фінансуванню тероризму...............................3

РОЗДІЛ 2 Практичне завдання ............................................................................11

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................16

РОЗДІЛ 1

ЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ ТА ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, набула сьогодні особливої актуальності як в Україні, так і у міжнародному просторі (масштабі). Для вітчизняної правової науки розробка організаційних та практичних заходів протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, в умовах сьогодення є значною мірою новим напрямком наукового пошуку. У свій час цю проблему досліджували ряд вітчизняних вчених: В.Т. Білоус, О Ф. Долженков, Л.М. Доля, О.О. Дудоров, Р.А. Калюжний, М.І. Камлик, О.Є Користін, В.М. Попович, Г.А. Усатий, П.П. Андрушко, С.С.Чернявський. Незважаючи на наявність наукових досліджень, в Україні на сьогодні ще не створена достатньо ефективна організаційна та практична концепція, яка б вирішувала всі проблеми протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом з позиції державного управління, уза- гальнення правозастосовчої діяльності в даній сфері. Тому актуальним є дослідження елементів адміністративно-правового механізму здійснення державними регуляторами України (суб'єктами державного фінансового моніторингу) своїх повноважень у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

В Україні на підставі рекомендацій світового співтовариства було створено національну систему протидії легалізації доходів, одержаних зло- чинним шляхом. Метою розвитку даної системи є: забезпечення прозорості фінансової системи; підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземних інвесторів; покращення міжнародного іміджу України; подолання бар'єрів на шляху визнання України державою з ринковою економікою; декриміналізація і детінізація економічних відносин; розширення кореспондентських відносин українських банків з фінансовими установами держав-членів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); сприяння наповненню дохідної частини державного бюджету. Законодавче визначення поняття "Національна система протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" в Україні відсутнє. На підставі теоретичних розробок юридичної та економічної наук, узагальнення правозастосовчої діяльності державних органів влади, можна сформулювати дане поняття - "Національна система протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму є сукупністю адмі- ністративно-правових, фінансово-правових, кримінально-правових,  оперативно-розшукових та інших заходів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Отже, вона складається із підсистем, що від- різняються по своєму суб'єктному складу, особливостями правового регулювання й розв'язуваними завданнями: адміністративно-правовій, фінансово-правовій (фінансовий моніторинг), кримінально-правовій, оперативно-розшуковій та ін. Важливе значення, на сьогодні, набуває ефективність та дієвість національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: створення у державі такого адміністративно-правового механізму національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у вигляді системи суб'єктів державного регулювання та нагляду, які за допомогою встановлених законодавством повноважень і методів контрольної діяльності забезпечують змістовність впливу і взаємозв'язок цих суб'єктів і покликані відстежити підозрілі трансакції. До елементів адміністративно-правового механізму системи необхідно віднести: суб'єктів системи (державні регулятори та спеціально уповноважений орган) в усіх організаційно-правових формах (інституціональна складова системи); правові норми, які встановлюють повноваження суб'єктів (правова складова системи); види, методи і прийоми державного регулювання та нагляду (інструментальна складова системи); системи внутрішнього контролю (контрольна). Сутність адміністративно-правового механізму полягає у поєднанні цих елементів у системному і цілісному плані. Ключовим елементом національної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму - Державна служба фінансового моніторингу України (Держфін- моніторинг України), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). (Указ Президента України від 13 квітня 2011 року N 466/2011), є правонаступником Державного комітету фінансового моніто- рингу України від 28.09.2004 р №1144/2004 (до цього Державним департаментом фінансового моніторингу у складі Міністерства фінансів Ук- раїни на підставі Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. №194). Діяльність Державної служби фінансового моніторингу України та інших державних органів і організацій, що беруть участь у протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, регулюється Конституцією України, Законом України від 28.11.2002 р. № 249 - IV (далі - Закон) "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (у новій редакції від 18 травня 2010 року № 2258-VI), із змінами і доповненнями[1], та нормативно-правовими актами, які регулюють банківську, страхову та інвестиційну діяльність, питання надання інших фінансових послуг тощо. Національна система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - державного та первинного (суб'єктів державного фінансового моніторингу та суб'єктів первинного фінансового моніторингу). До суб'єктів державного фінансового моніторингу відносяться органи, які здійснюють державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Дані державні органи регулювання та нагляду можна визначити як - державні регулятори: