Сучасний стан і перспективи розвитку страхування автотранспортних засобів в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ[pic 1]

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансового менеджменту та фондового ринку

РЕФЕРАТ

кваліфікаційної роботи

на здобуття освітнього ступеня магістра

зі спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

за магістерською програмою професійного спрямування

 «Фінансовий та страховий менеджмент»

на тему: «Сучасний стан і перспективи розвитку страхування автотранспортних засобів в Україні»

Виконавець:

студентка 6 курсу фінансово-економічного факультету

Васильченко Альона Анатоліївна  

(прізвище, ім’я, по батькові)                              

___________

/підпис/

Науковий керівник:

 д.е.н. професор

(науковий ступінь, вчене звання)                

Баранова  Вікторія Глебівна      ________            

   (прізвище, ім’я, по батькові)                   /підпис/                

ОДЕСА – 2018

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення рівня життя населення призводить до зростання парку особистого автотранспорту, що зумовлено багатьма чинниками як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.

Наслідком масової автомобілізації є зростання інтенсивності дорожнього руху, величезні людські і матеріальні втрати в результаті дорожньо-транспортних пригод через те, що автомобіль є засобом підвищеної небезпеки.

З метою пом'якшення фінансових наслідків аварій у світовій практиці активно використовується інститут страхування автотранспортних засобів, що дозволяє забезпечити відшкодування особистого і майнового збитку фізичним і юридичним особам, які постраждали на автомобільних дорогах, і відшкодувати збитки не тільки учасників транспортного процесу від несприятливих для них обставин, а й третіх осіб, які випадково опинилися жертвами дорожньо-транспортних пригод.

Суспільне значення автострахування полягає в тому, що воно є системою, орієнтованої на відшкодування збитків, завданих майну випадковими небезпечними подіями. У розвинених економічних системах автострахування стає основою стабільної життєдіяльності кожної окремої людини, домогосподарства і суспільства в цілому.

В Україні автострахування, що об'єднує страхування автотранспортних засобів, обов'язкове і добровільне страхування відповідальності їх власників, виступає в якості системоутворюючого виду ризикового страхування. Протягом останніх декількох років автострахування забезпечує значну частину всіх страхових зборів на вітчизняному страховому ринку і має тенденцію до зростання. Результат діяльності страхових компаній у сегменті автострахування визначає фінансові показники всієї індустрії страхування.

На тлі істотної трансформації ринку автострахування відчувається брак наукових і практичних досліджень. Зростання автомобільного парку і введення обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності викликали збільшення частки страховиків, що мають великі обсяги автострахування за відсутності інструментарію комплексного управління даним ресурсом. По Каско і обов'язковому страхуванню автоцивільної відповідальності власників транспортних засобів спостерігається скорочення рентабельності страхування. Кожне нераціональне рішення, пов'язане з діяльністю компанії допускає можливість банкрутства страховика.

Страхування автотранспортних засобів все більше відносять до «ризикових видах страхування». З цієї причини на чільне місце страхові компанії ставлять питання, пов'язані з оцінюванням тих ризиків, які виникають в період дії як окремо взятого договору, так і страхового пакета в цілому. Оцінка цих ризиків і визначення факторів, що впливають на формування витрат, є основою для стійкості страхової компанії, її конкурентоспроможності.

Дослідженню окремих аспектів означеної проблеми присвячені праці ряду зарубіжних науковців та практиків.  Водночас ринок автострахування не стоїть на місці. Відповідно дослідження науковців мають тенденцію до втрати актуальності, що обумовлено внесенням змін до страхового законодавства, розвитком страхових відносин, активізацією страхування в мережі інтернет. Це означає необхідність в узагальненні їх напрацювань з урахуванням сьогодення.