Сучасний стан та перспективи розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення

ЗМІСТ

Вступ                                                                                        3

Розділ І. Теоретичні підходи до поняття та сутності «Інформаційно-аналітичне забезпечення»                                                                5

1.1.Наукові підходи до поняття «інформаційне» та «аналітичне» забезпечення                                                                        5

1.2.Сутність процесу інформаційно-аналітичного забезпечення         7

Розділ ІІ. Особливості діяльності інформаційно-аналітичних служб        11

2.1. Діяльність інформаційно-аналітичних служб                        11

2.2. Види інформаційно-аналітичних досліджень                        17

Розділ ІІІ. Сучасний стан та перспективи розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення                                                                21

3.1. Сучасний стан та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади                                                        21

3.2.Преспективи розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади                                                        25

Висновки                                                                                        30

Список використаних джерел                                                        32

ВСТУП

Останнім часом процеси глобалізації обумовлюють формування інформаційного суспільства, де саме інформація стає найбільш важливим ресурсом та зумовлює зміну концепції інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади.

Досить нестабільна соціально-політична та економічна ситуація в країні ставить перед працівниками органів державної влади завдання швидко формувати стратегічні задачі, від виконання котрих залежить майбутнє нашої держави. З метою створення сприятливих умов для прийняття ефективних рішень працівниками органів державної влади інформаційне забезпечення державних, урядових та законодавчих гілок влади здійснюють Рада з питань інформаційної політики при Президентові України, Міжвідомча комісія з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України, Департамент спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації Служби безпеки України, Управління розвитку інформаційного суспільства та інформаційної безпеки Секретаріату Кабінету Міністрів України, Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

До установ, які готують аналітичну інформацію, можна віднести: Національний інститут стратегічних досліджень, Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова і Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади. Але потрібно зазначити, що злагодженість в роботі між даними установами відсутня. Кожна з них працює автономно, тобто виконує конкретні завдання, які надходять від певних державних чи приватних установ. Це викликає перешкоди на шляху нагромадження, систематизації та створення баз даних опрацьованої інформації.

Значною мірою формуванню сучасного бачення ролі аналітики в системі вироблення та реалізації державної політики сприяли праці таких зарубіжних та вітчизняних учених, як: Е. Квейд, П. Браун, Д. Белл, І. Бестужев-Лада, В. Авер’янов, А. Ахременко, С. Телешун, Ю. Сурмін, Ю. Кальниш та ін.

Однак, навіть при наявності значних напрацювань, питання важливості ролі інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування ще не до кінця вивчене.

Актуальність теми зумовлена необхідністю поглибленого теоретичного й практичного дослідження ролі та тенденцій розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності органів влади.