Іванові Яковичу Франкові

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

[pic 1]

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 1

«НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ. ІВАН ФРАНКО»

З ДИСЦИПЛІНИ

ІНФОРМАТИКА

ВИКОНАЛА:

СТУДЕНТКА ГРУПИ УА-22

КУЗІВ Х.П.

ПРИЙНЯВ:

ДЕМКІВ І.І.

Д.Ф.-М..Н., ПРОФЕСОР КАФЕДРИ

ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ  МАТЕМАТИКИ І

ПРОГРАМУВАННЯ

ЛЬВІВ  -  2021

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ        3

ВСТУП        4

РОЗДІЛ 1. ЖИТТЄПИС        5

1.1        Батьки        5

1.2        Юність        6

1.3        Останні роки        6

РОЗДІЛ 2. ТВОРЧІСТЬ        8

2.1        Університети        8

2.2        Література        8

ВИСНОВОК        10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        11

ДОДАТКИ        12

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

див. – дивись

ін. – інше

р.,рр. – рік, роки

рис. – рисунок

ст. – стаття

Ф. – Франко

табл. – таблиця

т.д. – так далі

т.п. – тому подібне

т.ч. – тому числі

теп. час. – теперішній час

% - відсоток

ВСТУП

Іванові Яковичу Франкові належить, либонь, найпочесніше право представляти Україну в "галереї найвищих інтелектуальних досягнень" народів світу. Віддаючи престол національного генія України "поету з ласки Божої" Тарасові Шевченку, він, без сумніву, не був ніким з українських вчених та митців перевершений у своїй титанічній працездатності, у різнобічності таланту та розмаїтті обдарувань, у ролі, яку зіграв у становленні української нації. Розпадаючись на дві практично незалежні "підособистості" - Франка-суспільного діяча та Франка - поета, митця - він водночас поєднував у собі іпостасі поета, прозаїка, драматурга, фольклориста, етнографа, культуролога, мовознавця, перекладача, репортера, редактора . а також політика, агітатора, революціонера. Можливо, саме цій різноманітності сфер, в яких проявлявся талант Франка, він зобов'язаний несерйозним, часто ворожим ставленням з боку сучасників, як політичних противників, так і нейтральних, не залучених до суспільно-політичної конфронтації кіл Галичини. В усякому разі, феномен Івана Франка - універсальної особистості, генія, людини нового часу, що набагато перегнала свою добу, вченого і митця європейського рівня, яких мало в історії української культури - не отримав належного вивчення та оцінки ані за польської, ані за радянської влади. Поляки не розголошували досягнення української інтелігенції та її батька, радянська ідеологія зробила з Франка ляльку, виставивши на загальний позір тільки одну з сотень його граней - Франка-революціонера. Тим часом як саме цим внутрішнім протистоянням, постійним конфліктом між різними полюсами особистості Франко найбільш цікавий, саме ця вічна напруга спонукала його до важкої праці. Франко заслуговує на вивчення, дослідження саме як суперечлива, неоднозначна постать.

РОЗДІЛ 1. ЖИТТЄПИС

1. Батьки

Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в присілку Війтова гора (Слобода) села Нагуєвичі^[1] Самбірського округу Королівства Галичини та Володимирії.[pic 2]

Батько, Яків Франко (1802—1865), був заможним сільським ковалем. За однією з версій, в яку вірив і сам Іван Франко, батьківський рід походив від німецьких колоністів^[a], чим пояснював незвичне прізвище, бо, мовляв, у ньому є «кавалочок німця». Проте згідно з останніми дослідженнями, родина Франків мешкала на теренах давнього Руського воєводства ще до поділів і масового переселення туди німецьких колоністів. На відміну від них, належала до греко-католицької церкви.[pic 3]