Переяслав - Хмельницький - визначний культурний центр

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – ВИЗНАЧНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР

Котяш Юлія

Студентка 3 курсу,

фінансово-гуманітарного факультету,

спеціальності 015 « Професійна освіта (Туристичне обслуговування)»,

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Г.Сковороди».

Науковий керівник: ст. викл. Козій Т.В.

Стаття є дослідженням визначних культурних місць Переяслава. Висвітлюється питання походження назви міста,а також історія його заснування. Наголошено, що питання збереження національних культурних надбань Переяслава-Хмельницького втрачає свою актуальність, хоча це одне з небагатьох міст України яке має найбільшу кількість культурно-історичних об’єктів, музеїв, архітектурних ансамблів. Розроблено висновки про подальші перспективи розвитку цього міста.

Ключові слова: визначний культурний центр,архітектурна пам’ятка, національне надбання місто-музей.

ПЕРЕЯСЛАВ – ХМЕЛЬНИЦКИЙ ВЫДАЮЩИЙСЯ КУЛЬТУРНЫЙ ЦЕНТР

Статья является исследованием выдающихся культурных мест Переяслава. Освещается вопрос происхождения названия города, а также история его основания. Отмечено, что вопрос сохранения национальных культурных ценностей Переяслава-Хмельницкого теряет свою актуальность, хотя это один из немногих городов Украины имеющее наибольшее количество культурно-исторических объектов, музеев, архитектурных ансамблей. Разработаны выводы о дальнейших перспективах развития этого города.

Ключевые слова: выдающийся культурный центр, архитектурный памятник, национальное достояние город-музей.

Актуальність теми дослідження, полягає в тому, що на сучасному етапі культурна спадщина цього міста є дещо не до кінця розкритою. Хоча Переяслав-Хмельницький одне з не багатьох міст України яке має найбільшу кількість визначних місць, архітектурних ансамблів а також музеїв національного значення. Відповідно, це питання є досить актуальним для сьогодення, так як ми повинні пам’ятати про наші культурні надбання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання про Переяслав-Хмельницький , як визначнй культурний центр, висвітлювали у своїх працях багато науковців зокрема:М.І. Сікорський, М. Корінний, В.І.Демидюк, П.І.Лещук, І.Ф.Стельмах. За останні 2 роки було видано 4 збірники наукових статей присвячених цій проблемі.

Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати важливість вивчення цього питання в контексті національних культурних надбань, а також проведення аналізу збережених визначних пам’яток Переяслава.

Виклад основного матеріалу. Переяслав-Хмельницький - одне з найдавніших слов’янських міст. Початки історії губляться у глибині ХІ століття. Поряд з Києвом Переяслав був одним з визначних центрів давньоруської культури. Місто високої освіти: у колегіумах і семінаріях тут навчалися нащадки відомих князівських родин, у ХVІІІ столітті у колегіумі викладав філософ Григорій Сковорода. Місто вишуканої архітектури, будівель минулих віків, музеїв, церков. Переяслав-Хмельницький - місто формування української нації і державності, якому 1110 років.

Від 907-го року, першої згадки, і до 1943-го, часу визволення від німців, місто називалося Переяслав чи Переяславль. До речі, ось ця згадка з «Повісті минулих літ»:

У рік 6415 (907). Пішов Олег на греків… І стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі… І зажадав Олег дати воям на дві тисячі кораблів по двадцять гривень на кочет, а потім давати углади на руські городи – спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Любеч, і на інші городи, бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі.

Дехто з науковців стверджує, що місто назване на честь визначного гетьмана українського козацтва Богдана Хмельницького ( роки правління 1648-1657 ). І це не дивно ,адже саме тут відбулася рада козаків в 1654 році скликана Богданом Хмельницьким більш відома як Переяславська рада. А з 1943 року місто стало відоме в історії, як Переяслав-Хмельницький. [1]

Найдавнішою пам’яткою козацької доби у Переяславі є залишки Пере - яславської фортеці ХVІ–ХVІІІ ст. Земляні укріплення міста - пам’ятка архітектури та містобудування національного значення. Постановою ради Міністрів Української РСР від 6 вересня 1979 р. за № 442 пам’ятка занесе - на до Списку пам’яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави (охоронний № 913). На місці зруйнованого татаро - монголами переяславського дитинця, київський князь Володимир Ольгердович у 70–90-х роках ХІV ст. збудував замок .