Теоретичні погляди криміналістів щодо визначення місця предмета в структурі складу кримінального правопорушення

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК  УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

РІВНЕНСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Кримінальне право»

на тему:

«Теоретичні погляди криміналістів щодо визначення місця предмета в структурі складу кримінального правопорушення»

Студента ІІ курсу

групи П-21

денної форми навчання

спеціальності  «Право»

Краська А.І.

Перевірив:

к.ю.н., доц. Денісова Г. В.

Рівне 2022

Проблема предмета кримінального правопорушення, зокрема його місце у складі кримінального правопорушення та значення для кваліфікації злочинного посягання, має свою давню історію і дотепер викликає наукові дискусії.

Невизначеність у теорії кримінального права з питання щодо місця предмета кримінального правопорушення (так би мовити, його «прописки») зумовлює необхідність відповісти на таке: навіщо взагалі предмет кримінального правопорушення, яке його правове значення, чи можна без нього обійтися у процесі юридичного аналізу складу кримінального правопорушення та кваліфікації діяння в цілому? Окреслений інтерес сприяв визначенню основних властивостей предмета кримінального правопорушення, що мають значення не лише для кримінально-правової доктрини, а й для інших правових наук. Зокрема, поняття предмета кримінального правопорушення  використовується у кримінально-процесуальному праві, криміналістиці, оперативно-розшуковій діяльності, кримінології, окрім того – у філософії права, юридичній психології, соціології.

Предмет посягання відіграє важливу роль у з’ясуванні характеру вчиненого кримінального правопорушення. Його властивості нерідко дозволяють відмежувати кримінальне правопорушення від адміністративного чи іншого правопорушення, оскільки оцінка багатьох дій значною мірою залежить від характеристики саме предмета кримінального правопорушення (зокрема, встановлення ознак предмета посягання є необхідною передумовою для з’ясування поняття продовжуваного кримінального правопорушення). Ця ознака складу кримінального правопорушення слугує розмежуванню окремих посягань, характеризуючи їх індивідуальні особливості, а також значною мірою здатна визначати характер і ступінь суспільної небезпеки злочинних діянь.

Дослідники проблеми предмета кримінального правопорушення сформулювали низку концептів, пов’язаних із визначенням його місця у складі кримінального правопорушення.

1. Найбільш поширеним у цьому контексті є погляд, відповідно до якого предмет кримінального правопорушення визнається факультативною ознакою складу кримінального правопорушення. За такого підходу не конкретизується, яким елементом складу кримінального правопорушення охоплюється предмет посягання.

Предмет кримінального правопорушення як факультативну ознаку складу кримінального правопорушення розглядали, наприклад, М. І. Бажанов і П. С. Матишевський, аналогічної позиції дотримуються А. В. Наумов і В. Я. Тацій. Зокрема, В. Я. Тацій зазначає: предмет кримінального правопорушення, що існує поряд з об’єктом, – самостійна факультативна ознака складу кримінального правопорушення.

А. В. Наумов водночас пояснює: предметом кримінального правопорушення є матеріальні предмети зовнішнього світу, на які безпосередньо впливає злочинець, здійснюючи злочинне посягання на відповідний об’єкт. А на думку П. С. Матишевського, предметом кримінального правопорушення є речі матеріального світу, впливаючи на які, особа посягає на блага, що належать суб’єктам суспільних відносин. Отже, А. В. Наумов і П. С. Матишевський, хоча й визначають предмет кримінального правопорушення як факультативну ознаку складу кримінального правопорушення, проте насправді доводять його залежність від об’єкта посягання.