Правові аспекти дотримання адвокатами правил адвокатської етики при використанні мережі інтернет

Правові аспекти дотримання адвокатами правил адвокатської етики при використанні мережі інтернет.

   Адвокатура наразі займає одне з провідних місць в суспільстві адже займається захистом прав та свобод людини. Таким чином, авторитет адвоката повинен відповідати стандартам професійної діяльності та викликати довіру серед осіб у суспільстві.

   Відносно нещодавно, а саме у 2017 році з’їздом адвокатів України було поновлено минулу редакцію Правил Адвокатської етики. У 2019 році дані правила були доповнені деякими змінами, що стосувалися дотримання правил адвокатської етики при  використанні мережі Інтернет.

   Доповнення вказаними нормами було дуже доречно розуміючи наскільки активно  сучасна адвокатська спільнота користується певними форумами та соціальними мережами.

   У статтях 57-60 Правил адвокатської етики містяться приписи, щодо того ,що адвокат може користуватися соціальними мережами проте розміщувати тільки таку інформацію, яка не завдає шкоди адвокатам та адвокатурі загалом. [1]

   Так адвокат при користуванні соціальними мережами повинен дотримуватися  обов’язків, передбачених передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.Тому така діяльність адвокатів повинна відповідати низці принципів, а саме відповідальності чесності незалежності професійності та ін.

  На мою думку, дотримання принципів є головною та невід’ємною умовою користування адвокатами мережі Інтернет.  Адвокат повинен з особливою обережністю надавати певну допомогу коментувати та вступати в дискусії у соціальних мережах адже інколи це може нашкодити його професійній діяльності. При спілкуванні у соціальних мережах адвокат повинен вміти аналізувати ситуацію аудиторію та забезпечувати однозначність коментарів, адже в іншому випадку позиція може суперечити інтересам клієнта.

   Необхідно зазначити, що порушення правил етики тягне за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

   Склад такого правопорушення встановлює кваліфікаційна-дисциплінарна комісія та згодом приймає рішення про накладення санкції.

   Вагомою проблемою, на мій погляд, є індетифікація особи в мережі інтернет. Порядок ведення єдиного реєстру адвокатів України (затверджений Рішенням Ради адвокатів України No 26 від 17 грудня 2012 року, зі змінами та доповненнями) у пункті 3.1.7 передбачає, що адреса офіційних сторінок адвоката в соціальних мережах може бути внесена до Єдиного реєстру адвокатів України за заявою самого адвоката. [3] Проте трапляються випадки коли адвокати не зазначають  офіційні сторінки у таких реєстрах. Так, трапляються випадки, коли  адвокат розмістив публікацію або залишив коментар який порушую встановлені Правила адвокатської етики і згодом при вирішенні ситуації адвокат стверджує, що все це було зроблено не ним. В такому випадку, практично неможливо встановити хто насправді вчинював такі дії. Враховуючи, що відповідно до вимог статті 70 Правил адвокатської етики адвокат може не доводити свою невинуватість у вчиненні  проступку та усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь, відсутність ідентифікації адвоката в мережі Інтернет фактично унеможливлює притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого розділом VIII Правил адвокатської етики.