Лекции по "Политологии"

50.

Демократія, як і будь-який інший політичний режим, може існувати лише за умови створення ефективної системи державної влади, що забезпечує успішне функціонування соціуму. Одним з ключових елементів такої владної системи є конструктивна взаємодія суб’єктів політичного процесу, сформована на основі суспільного консенсусу щодо основних цілей та динаміки розвитку держави. У політичному аспекті принцип консенсусу може відігравати велику роль при досягненні і зміцненні національної, громадянської згоди в суспільстві, в процесі збереження і зміцнення єдності того або іншого блоку партій або фракцій усередині партії. Тривале ж панування суто конфліктного підходу до суспільного життя і ідеології, безкомпромісної клановості привели у нашій державі до того, що проблемам досягнення і збереження консенсусу у політичному житті України не відводиться помітного місця

В Україні, на відміну від багатьох європейських держав немає традицій з формування більшості. Можливо, саме тому виникає так багато проблем на цьому шляху. Українське законодавство не встановлює вимог щодо політичного характеру коаліційних союзів; можливе укладення будь-яких політичних альянсів. Для правового регулювання важливим є не політична належність суб’єкта коаліції, а факт узгодження його політичних позицій з позиціями інших суб’єктів коаліції. При цьому не обумовлюються також суть і зміст переговорного процесу, а лише зазначається, що він має обов’язково закінчитися суспільно корисним результатом – створенням парламентської коаліції. У протилежному випадку, негативні політичні наслідки настають як для суб’єктів невдалого переговорного процесу, так і для всіх інших представників депутатського корпусу, над яким нависає загроза дострокового припинення повноважень Парламенту Президентом держави. Жодна зі створених в Україні коаліцій не мала конституційної більшості голосів. Водночас середня тривалість існування коаліції дорівнює приблизно календарному року. Це свідчить про те, що жодна коаліція не проіснувала той термін, на який її створювали. Згідно з визначенням стабільної політичної коаліції всі вони були нестабільними. Відсутність єдиних для всіх «правил гри» (тобто певної системи неформальних зобов’язань, гарантій і правил взаємодії між основними політичними гравцями) призвело до відсутності передумов формування широких коаліцій, хоча до таких спроб постійно вдаються майже всі політичні гравці. Характерною рисою української політики є те, що період коаліційних переговорів майже завжди перетворюється на час парламентської або національної кризи. До цього приводить, передусім, довготривалість, кулуарність та невизначеність самого переговорного процесу. Від оголошення результатів виборів до укладення коаліційної угоди минає від одного до трьох місяців. Водночас ніхто з політичних гравців не йде на вибори з уже готовими неформальними домовленостями. Оскільки політичні партії мають можливість реалізувати політику тільки через «своїх людей», призначених на ключові пости в уряді, «посадове» питання під час переговорів стає центральним. Окремо варто сказати про риси самих коаліційних угод. Учасники коаліції, приміром, прагнуть закріпити в угоді ставлення майбутньої коаліції до найбільш спірних питань. Аналіз текстів коаліційних угод свідчить, що дуже мало уваги приділяється внутрішньокоаліційним процедурам [9, с. 3]. Політичні пристрасті довкола формування коаліції свідчать про те, що кадрові питання аж ніяк не є другорядними щодо програмно-ідеологічних чинників. Як і в багатьох інших парламентсько-президентських або парламентських демократіях, в Україні питання розподілу Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова Випуск 15’2014 6 сфер відповідальності і посад визначають логіку й зміст політичної поведінки та практичних кроків усіх без винятку суб’єктів переговорного процесу. Після парламентських виборів 2014 року в Україні почався процес формування конституційної угоди, що повинна стати важливим елементом інституціоналізації парламентської більшості та її функціонування. Відповідно до опублікованого проекту, в документі визначені зобов’язання членів коаліції та формуються її робочі органи: Збори коаліції і Рада коаліції [10].