Принципи кошторисно-бюджетного фінансування

Тарасова Аліса Вікторівна

студентка 2-го курсу

факультету судового та міжнародного права

Національного університету «Одеська юридична академія»

Науковий керівник- к.ю.н., доцент Сідор М.І.

ПРИНЦИПИ КОШТОРИСНО-БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Сучасна Україна стикається з численними фінансовими викликами та завданнями, що вимагають ефективного управління фінансами, а особливо бюджетними ресурсами. Кошторисно-бюджетне фінансування стає важливою складовою фінансової системи країни, оскільки воно визначає, на що спрямовуються кошти та як вони витрачаються. Дієве кошторисно-бюджетне фінансування є запорукою забезпечення функціонування держави та досягнення стратегічних цілей.

Щодо визначення поняття кошторисно-бюджетне фінансування думки авторів розходяться. Н. Хімічева та О. Покачалова, вважають, що кошторисно-бюджетне фінансування - це порядок виділення коштів з бюджету бюджетним установам на основі їх кошторисів   доходів і видатків, а також використання  цих коштів бюджетними організаціями базується на кошторисах.[1, с.166] Інші дотримуються думки Л.К. Воронова: кошторисно-бюджетне фінансування- це метод безповоротного,  безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні бюджету ( бюджетних установ) на основі фінансових планів-кошторисів витрат.[1, с.167 ]

   На кошторисно-бюджетному фінансуванні перебуває майже вся невиробнича сфера суспільства, яка заснована на державній або комунальній (муніципальній) формах власності, тобто органи, установи, організації, які не мають доходів і всі свої витрати на поточне утримання та розширення діяльності покривають за рахунок бюджету   (заклади соціально-культурної сфери: освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та соціального забезпечення, культури і мистецтва, спорту тощо). Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюються в бюджетах відповідних рівнів, державних та місцевих.[2, c. 30]

Найбільш повно сутність кошторисно-бюджетного фінансування, можна розкрити аналізуючи його принципи: безповоротності, плановості, цільового призначення, поєднання різних джерел покриття витрат.

Принцип безповоротності. Цей принцип свідчить про односторонній характер руху  коштів і характерна для фінансів і фінансового процесу  зокрема. При цьому  виділені кошти  не підлягають поверненню, оскільки вони конвертуються в товари та послуги, спрямовані на задоволення потреб бюджетної організації. Цей принцип має кілька ключових аспектів, які важливі для України: забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, сприяє тому, щоб гроші, виділені з державного бюджету, були витрачені на купівлю товарів і послуг, які є необхідними для реалізації програм та проектів.[2, c. 240] Це допомагає уникнути недофінансування або надмірного використання бюджетних ресурсів. Запобігання зловживанням і корупції, допомагає уникнути ситуацій, коли кошти можуть бути зловживанні або використані неефективно. Це зменшує ризик корупції та недобросовісного використання бюджетних коштів. Підвищення ефективності фінансування проектів, завдяки цьому принципу ресурси спрямовуються на досягнення конкретних цілей і завдань проектів. Це дозволяє підвищити ефективність виконання робіт і отримати більш якісні результати.[3, c. 168]