Види примусових заходів виховного характеру та їх характеристика

З М І С Т

ВСТУП        2

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ        4

1.1.Поняття, характеристика, особливості застосування заходів державного примусу        4

1.2. Застосування примусових  заходів виховного характеру в кримінальному праві        6

РОЗДІЛ 2 ВИДИ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА        13

2.1. Види примусових заходів виховного характеру        13

2.2. Вдосконалення законодавства по примусових заходам виховного характеру та його видам        20

ВИСНОВОК        26

ЗАДАЧІ        28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        30

ДОДАТОК        33

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогоднішній день стан злочинності серед неповнолітніх викликає глибоку занепокоєність та необхідність пошуку нових ефективних засобів боротьби з нею, вжиття додаткових заходів з боку держави, що сприяли б зменшенню злочинних проявів серед неповнолітніх. У зв’язку з цим, примусові заходи виховного характеру, які застосовуються до неповнолітніх, що вчинили суспільно небезпечне діяння, являють собою в сучасних умовах одну з необхідних ланок системи засобів протидії злочинності неповнолітніх. Під ними розуміють передбачені кримінальним законом заходи впливу, що застосовуються судом до неповнолітніх за вчинення злочину.

Примусові заходи виховного характеру є альтернативою кримінальному покаранню неповнолітніх, які надають можливість виправитися без ізоляції від суспільства.

Згідно зі ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього наступні примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Мета роботи полягає у дослідженні питань, пов’язаних із визначенням поняття та видів примусових заходів виховного характеру, її правової природи, особливостями застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру у зв'язку із звільненням від кримінальної .

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

-з’ясувати сутність інституту застосування примусових заходів виховного характеру, тенденції його розвитку та правову природу;

-дослідити сутність підстав та умов примусових заходів виховного характеру;

-визначити види застосування примусових заходів виховного характеру;

- проаналізувати особливості вдосконалення законодавства по видам застосування примусових заходів виховного характеру.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Предметом дослідження є чинне кримінальне законодавство, а також система наукових поглядів з досліджуваних проблем.

Нормативну базу роботи складають КК України, КПК України та інші законодавчі акти. Аналізуються також рекомендації постанов Пленуму Верховного Суду України, що містять роз’яснення з досліджуваних питань. У роботі проведені порівняння КК України з кримінальним законодавством інших держав.