Селекцiя цукрового буряку

СЕЛЕКЦІЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ

Систематика:

Рід – Beta

Родина Лободових – Henopodiaceae

Рід Beta включає 3 секції:

• Pattelaris (канарський буряк);

• Vulgaris (звичайний);

• Corollineae (гірський багаторічний)

До культурних видів відносяться 2 види:

1. Betta vulgaris

2. Beta cicla (листковий або мангольд)

Генетика:

Основне число хромосом = 9. Більшість диких і культурних видів мають 18 хромосом, але існують форми з 36 і 54-ма хромосомами. Генетичні особливості буряка насьогодні вивчені не дуже добре. Це обумовлено наступними факторами:

• дворічний цикл розвитку

• перехресне запилення

• певна однорідність рослин

• дуже дрібні квітки

Морфологічні ознаки:

Забарвлення коренеплода контролюється 2 генами: G і R. Якщо маємо ген G – жовте забарвлення;

R – біле забарвлення;

GR – червоне

Форма коренеплода контролюється 4 генами:

L1, L2 – контролюють довжину;

Sh1, Sh2 – обумовлюють форму кінцевої частини коренеплода.

Однонасінність контролюється рецесивним геном m, домінантна форма гена – багатонасінні форми.

Відома ціла низка генів-модифікаторів, які обумовлюють наявність в нижній частині квітконосного пагона і на бічних пагонах двонасінних клубочків.

Цвітушність або однорічність – це утворення квіткових пагонів в 1 рік вегетації (це негативна ознака). Контролюється домінантним геном В. Вважається, що цвітушність може контролюватися серією генів В.

Існує 2 типи однорічності:

- генотиповий, яка залежить тільки від генетичних факторів;

- фенотиповий, визначається впливом зовнішніх умов (низькі температури на перших етапах)

Самонесумісність

Існує декілька гіпотез щодо контролю:

1) має гаметофітний характер і контролюється 4 генами S;

2) контролюється серією множинних генів, які знаходяться в різних ділянках геному, а також мобільними генними елементами (МГЕ).

Існують самофертильні форми і ця ознака контролюється геном Sf.

Найбільш вивчені в буряка: тип стерильності пилку, роздільноплоідності (однонасінності) і однорічного циклу розвитку, для яких встановлений характер послідовності.

x, z – гени цитоплазматичної чоловічої стерильності

а1, а2 (androcey) – тип ядерної пилкової стерильності

m – (monogerm) тип роздільноплдоідності

Sf (self-fertility) – гени самофертильності

S1…..S4 – гени самонесумісності

В – в і В+ – в+ (bolting) – гени однорічного циклу розвитку

ЧС визначається взаємодією стерильної цитоплазми S і двох пар рецесивних генів. Вона успадковується через цитоплазму материнської рослини. Гени X і Z вважаються рівноцінними за своїю дією, тому напівстерильні рослини з різними генотипами, наприклад S Xxzz і S xxZz можуть бути фенотипічно однорідними.

По Оуену

1) тип стерильності (ЧС)

Цит S xxzz

Цей тип характеризується білими пиляками, які не розтріскуються з невеликою кількістю дрібного нежиттєздатного пилку.

2) тип Цит S Xxzz

Цит S xxZz

Рослини мають яскраво-жовті пиляки, які не розтріскуються, пилкові зерна дрібні 14-20 мкм в діаметрі.

3) тип Цит S XxZz

Пиляки зовні нормальні, розтріскуються, пилок великий і дрібний. Розмір крупних пилкових зерен 25-27 мкм, дрібних, – 14-20 мкм, крупні пилкові зерна