Методологічні проблеми ономасіології

РЕФЕРАТ

на тему:

«Методологічні проблеми ономасіології»

ПЛАН

Вступ……………………………………………………………………………. 3

1. Ономасіологічні дослідження Платона й Арістотеля...…………………… 4

2. Проблеми та завдання когнітивної ономасіології………………..…………6

3. Когнітивно-ономасіологічний аналіз……..……………….…………………8

Висновки………………………………………………………………………... 10

Список використаних джерел…………………………………………………. 11

Вступ

Сучасна теорія номінації охоплює та вирішує широке коло питань: від пошуку закономірностей концептуалізації та категоризації людського досвіду, встановлення кореляції знання та значення лексичних одиниць, когнітивної інтерпретації цілісного поняття акту номінації та умов його здійснення, поняття ономасіологічної структури вторинних одиниць номінації та відображення у результатах номінації змін у концептуальній картині світу мовного колективу до питань варіювання номінацій у лексич- ній структурі тексту.

Ономасіологія , яка сформувалася як наука на початку ХХ ст., − це окремий розділ семантики, що вивчає мовні засоби для позначення предметів та явищ дійсності. Ономасіологічний підхід дослідження мови, на відміну від семасіологічного, розглядає змістову сторону мовних одиниць не з погляду формування їхніх внутрішньосистемних значущостей, а з погляду предметної спрямованості, тобто співвідношення мовних одиниць із позамовним предметним рядом як засобом позначення, іменування останнього. Ключовим поняттям ономасіології є номінація – процес обернення фактів позамовної дійсності в надбання системи і структури мови, у мовні значення, які відображають у свідомості носіїв мови їхній суспільний досвід.

В цьому рефераті будуть використовуватися роботи таких авторів, як Селіванова О. О. , С. А. Архангельська А. М, Калько В. В., їх бачення на пробелму ономасіології та когнітивно-ономасіологічний метод дослідження.

Мета реферату є виявлення проблеми дослідження поняття ономасіологія та методита методи її дослідження .

Мета реферату визначає наступні завдання :

- розглянути дослідження Платона і Арістотеля у сфері ономасіології

- розглянути термін «Когнітивна ономасіологія » та його основні завдання;

- розглянути метод дослідження “Когнітивно-ономасіологічний аналіз”

1. Ономасіологічні дослідження Платона й Арістотеля

Джерела ономасіологічних досліджень сягають античності, зокрема давньогрецької філософії мови Платона й Арістотеля.

Перші спроби ономасіологічного осмислення мови були зроблені давньогрецькими філософами Платоном і Арістотелем. Але вони не були лінгвістами. Тому ономасіологічні основи наукового опису, закладені в їхніх працях, були орієнтовані на виконання насамперед філософських, а не лінгвістичних завдань.

Головна праця Платона – діалог “Кратіл” – була присвячена переважно словотвірним проблемам, яким філософ не надав самостійного дисциплінарного статусу, а розглядав їх у зв’язку з проблемами походження мови. Лінгвістичні питання цікавили Платона передусім у суто філософському, зокрема гносеологічному, сенсі. Мова, на його думку, повинна слугувати надійним інструментом у пізнанні істинної природи речей, тобто люди повинні утворювати нові слова відповідно до природи, сутності позначуваних ними