Я-Європеєць

Я – європеєць

«Я – європеєць». Ці слова повинні звучати відверто і упевнено. Але чи може український народ називати себе європейським, якщо не звертати уваги на агітацію?

За розташуванням нашої держави в світі – так, ми можемо сміливо говорити, що ми – європейці, адже Україна розташована у Центрально-Східній Європі. Тобто, за територіальним розміщенням українці належать до населення найстарішої частини світу.

А ось за культурним принципом ми навряд чи можемо стверджувати цей факт.
По-перше, менталітет українців відрізняється від менталітету будь-якої сучасної країни Європи. Так, є певні схожі риси з менталітетом росіян або білорусів, які сформувалися під впливом постійного тісного співробітництва і майже одночасного розвитку державності і які збереглися до наших часів, але суттєва різниця є, наприклад, між німцями як типовими представниками європейців і українцями, бо ці два менталітети формувалися під впливом різних культурних та історичних чинників. Суворість, прямолінійність та цілеспрямованість німців була закладена довгим шляхом їх держави до об’єднання як у 19 сторіччі під керівництвом королівства Пруссії, так і у 1990 році після падіння Берлінської стіні. Жага народу до єднання все ж притаманна і українцям, які довгий час жили під владою різних ворогуючих між собою імперій, що в певні моменти створювало цілу національну трагедію.
Українці звикли до спокійного темпу життя, прямого вираження своїх почуттів та думок та щирості. Ми не можемо не відчути, коли нас дурять. У цьому є певна схожість з менталітетом литовців, спокійного і працелюбного народу, який теж довгий час виборював собі право на самовизначення і незалежність. На мою думку, схожість ментальності цих двох держав полягає у тому, що довгий час вони формувалися під впливом певних політичних режимів в умовах територіальної залежності на теренах історії (наприклад, під владою Польщі або у складі Радянського Союзу).
Але, аналізуючи сучасне суспільство нашої держави, я навряд чи можу стверджувати, що нам притаманні такі риси ментальності країн Західної Європи (саме ці країни найбільш суттєво уособили той самий європейський дух і європейські цінності у їх історичному значенні) як стриманість, лояльність до влади або прагнення до змін у всіх сферах життя.