Степан Ніколенко

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………... 3

РОЗДІЛ 1. Життєвий шлях та спогади про нього….…………………..... 5

1.1 Біографія………………………………………………………………...5

1.2 Розповідь Тамари Аноко…………………………………………….…6

1.3 Художник-романтик( думка мистецтвознавця)….…………………...7

Розділ 2. Степан Ніколенко та йог творчі доробки………..……..10

2.1 Творчість………………………………………………………….........10

2.2 Степан Ніколенко: художник та час…………………………………11

2.3 Культурна спадщина Степана Ніколенка……………………………14

Ілюстрації………………………………………………………………….16

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….20

ТЕРМІНОЛОГІЯ…………………………………………………………..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………....22

Вступ

Живопис – частина, вид образотворчого мистецтва, що спеціалізується на передачі дійсності завдяки певних технік. Зазвичай, живопис — це нанесення зображень фарбами на тверду поверхню, нерідко на тканинну або паперову основу.

Здебільшого, використовують такі способи передачі, як колір, малюнок, світлотінь, графічність та виразність мазків, композиції та фактури, і саме це дозволяє відтворити на звичайній поверхні небачену іншими людьми красу, об’ємність предметів, їх неповторність, колоритність певного моменту, глибину простору та багато чого іншого, що може вкласти митець в свою роботу.

Зображуючи на полотні дійсність, яку здатна побачити більшість, живописец виражає своє відношення до нього, але це він робить , «своїми словами», що дає підстави поціновувачам мистецтва визначити особливості та унікальності живописця і пояснювати це поняттями «світовідчуття митця», «художник так сприймає» та ін.

Живопис, як і інші види образотворчого мистецтва — ілюзорний, примарний: він – це створена людиною імітація 3-х вимірного простору на площині, що вдається за допомогою колірної та лінійної перспективи, а її візуальний і колірний аспект — око людини сприймає в одну мить практично нескінченну інформацію, обумовлює особливе місце живопису серед всіх інших образотворчих мистецтв.

Раніше це було так просто: картина була опосередкованим результатом нанесення художником фарби на плоску поверхню. Не більше. Поглинувши високу культуру і низьку, живопис виявився в змішаних медіа зборках, які включають як органічні, так і синтетичні матеріали та іноді включають фотографію та цифровий друк. Він запозичив комерційну ілюстрацію та архітектурний дизайн, татуювання та текстильний дизайн, і виставлявся як скульптура або в різних комбінаціях усього вищезазначеного, як в абстракції, так і в репрезентації. На даний момент навіть ці відмінності здаються дивними.

Наша епоха гібриду, кросовера, багатого розкішного, час, коли поєднані сили нових медіа, постмодерністської думки та людської історії зробили неможливим для художників поклоніння єдиному богу живопису. Справді, практика цього стародавнього мистецтва може завдячувати своїм постійним здоров’ям його дивовижно еластичною природі.

«Якщо картина має фізичну присутність, вона має здатність виходити за межі свого буквального значення», — каже Цукер, (Девід Цукер - американський кінорежисер, продюсер та сценарист ) згадуючи свої ранні роботи з полотна 1960-х років. «Я малював те, на чому малював, — каже він. Від його мозаїчних, просочених пігментом картин ватними кульками 1970-х років (що були виставлені минулого року на підприємстві Гевіна Брауна) до «картин на коробках», Цукер постійно знаходив способи змішувати зображення з поверхнею.

Акцент