Золота булла Карла IV: сутність та історична роль

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

Кафедра Всесвітньої історії

Курсова робота

З Всесвітньої історії

Тема:

«Золота булла Карла IV: сутність та історична роль»

Студента ІІ курсу, ist1-B19 групи

напряму підготовки  

014.03 «Середня освіта. Історія»

ДобровольськогоАнатолія Тодоровича

Керівник:

Кандидат історичних наук , доцент

Опря Ігор Анатолійович

Національна шкала______________

Кількість балів:_________________

Оцінка ЕСТS____________________

Члени комісії:

____________  ___________________

____________ ___________________

____________  ____________

                                         Кам’янець-Подільський – 2021 рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПРИЙНЯТТЯ ЗОЛОТОЇ БУЛЛИ ЗМІСТ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ…………………………………………………………………………..7

РОЗДІЛ 2. ВЛАДА ЦЕРКВИ ТА ПРИВІЛЕЇ ОЛІГАРХАМ ЗА ЗОЛОТОЮ БУЛОЮ……………………………………………………………………………..17

РОЗДІЛ 3. УЧАСНИКИ НЮРБЕРЗЬКОЇ АСАМБЛЕЇ …………………...19

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………....24

                                                      ВСТУП

Актуальність. Золота булла - це збірник законів імператора Карла IV (правив 1346-1378), який обговорювався і проголошувався на зборах Хофтага в Нюрнберзі 1355/1356 (розділи 1-23) та Меці 1356/1357 (розділи 24-31) і виданий у семи примірниках (Майнц, Трір, Кельн, Пфальц, Чеська імперія, Франкфурт, Нюрнберг). Він написаний латинською мовою, стилізований під закони курсу та підкріплений золотим скипетром (bulla aurea).

Основними  причинами  прийняття Золотої Булли була спроба Карла IV Люксембурзького подолати феодальні чвари та позбутися від папського впливу на обрання імператора , але як ми знаємо прийняття Золотої Булли хоча й  позбавило папського впливу, в другу чергу закріпило феодальну роздробленість. Правління знаходилося  в руках семи найвпливовіших кюрфюрстів . Згідно Золотій  буллі курфюрсти стали джерелом влади в імперії. Документ надав їм широкі права і виняткове становище. Будь-які спроби висловлювати незгоду з ними  прирівнювалося до державної зради. Рішення суду, очолюваного курфюрстами, вважалося остаточним. Кюрфюрсти  не могли опинитися під судом іншої країни. У своїх володіннях вони володіли територіальною суверенітетом. Найбільшими правами і необмеженої незалежністю володіла Богемія (спадкова земля самого Карла) .

Ось за ким закріпила Золота булла статус виборця (курфюрста):

- за трьома архієпископами (кафедри Тріра, Кельна і Майнца)

- за королем Богемії (Чехії);

- за пфальцграфом Рейнським;

- за герцогом Саксонським;

- за маркграфом Бранденбурзьким.

Золота булла складається:

Всього  з 31 глави:

6 глав - питання, пов'язані з обранням короля (імператора).

4 глави - спроби встановити феодальний порядок.

21 глава - князі-виборці, їх привілеї.

Як свідчить велика кількість примірників, із Золотою буллою часто консультувались з питань імператорського та феодального права в пізньому середньовіччі та на початку Нового часу. Як центральна складова імператорської конституції, вона залишалася чинною до кінця Старої імперії.

Про значення документа свідчить і  наявність понад 60 латинських рукописів; збереглося більше 40 перекладів на німецьку мову. Було видано 3 латинських і 6 німецьких інкунабул. Більшість примірників збереглося.

Вивчення   «Золотої Булли»  є доволі актуальним і сьогодні , тому , що дасть змогу  при свіжому погляді оцінити нові відомості та деталі, можливо   по-новому їх витлумачити, або ж розглянути  попередні введені  в науковий обіг документи  під новим кутом зору. Зробити це представляється можливим і необхідним, тому що проблеми соціально-політичної еволюції німецьких територій в XIII - XV ст. продовжують залишатися вивченими недостатньо, а також постановка питання про історично-прогресивних аспектах «Золотої Булли» продовжують залишатися актуальними в строго науковому і пізнавальному плані.