Сучасний стан і перспективи розвитку рекреаційного туризму в Європейському регіоні

Зміст

Розділ 1. Історія виникнення та основні особливості рекреаційного туризму.        4

1.1.        Загальна характеристика європейського туристичного макрорегіону.        4

1.2.        Зародження та розвиток рекреаційного туризму в світі та макрорегіоні        8

1.3.        Основні особливості рекреаційного туризму        9

Розділ 2. Фактори та умови розвитку рекреаційного туризму в Європейському макрорегіоні.        12

2.1. Туристично – рекреаційний потенціал для розвитку рекреаційного туризму.        12

2.2. Соціально – економічні умови розвитку рекреаційного туризму.        13

Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку рекреаційного туризму в Європейському регіоні.        19

3.1. Розвиток рекреаційного туризму в регіоні.        19

3.2. Характеристика основних центрів рекреаційного туризму в Європейському макрорегіоні.        20

3.3. Рекреаційний туризм Європейського макрорегіону на туристичному ринку України.        30

3.4. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного туризму в Європейському макрорегіоні.        32

Висновок        36

Список використаної літератури:        37

Вступ

Рекреаційний туризм - це подорож задля відпочинку, оздоровлення або лікування, яку здійснюють за безпосереднього використання природних властивостей клімату, мінеральних вод, грязі, привабливих ландшафтних та інших ресурсів.

Отже, актуальністю даної роботи є те, що рекреаційний туризм у сучасних умовах розвитку туризму найпоширеніший у світі.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є рекреаційний туризм в Європейському туристичному макрорегіоні.

Метою даної курсової роботи є характеристика і аналіз рекреаційного виду туризму в Європейському макрорегіоні.

В процесі дослідження вирішувались наступні завдання:

1. Проаналізувати загальну характеристику Європейського макрорегіону та обрати найголовніше.
2. Прослідкувати історію виникнення та розвитку рекреаційного виду туризму в світі та в Європейському макрорегіоні.
3. Охарактеризувати головні риси рекреаційного виду туризму.
4. Оцінити та охарактеризувати природно – географічні, природно – антропогенні, та культурно – історичні ресурси, необхідні для розвитку рекреаційного виду туризму.
5. З позиції туриста дати оцінку рівня туристичних послуг.
6. Проаналізувати сучасний стан розвитку рекреаційного виду туризму в Європейському макрорегіоні.
7. Коротко описати виділені туристичні центри з точки зору їх спеціалізації та сезонності.
8. Проаналізувати співпрацю туристичних підприємств України в даному виді туризму з країнами Європейського макрорегіону.
9. Оцінити проблеми та перспективи розвитку рекреаційного туризму в Європейському макрорегіоні.

Методи дослідження – аналітичний, статистичний, картографічний, порівняльний

Практичне застосування результатів дослідження – так як дані ,надані в курсовій роботі, є цілком реальними і діючими на поточний рік, то даний матеріал можна використовувати в підготовці студентів до семінарських занять.

Робота складається із вступу, 3 розділів, висновку; містить 38 сторінок тексту, 12 малюнків, 4 таблиці, 8 додатків. Список джерел включає 12 назв літературних джерел, 12електронних публікацій.

Розділ 1. Історія виникнення та основні особливості рекреаційного туризму.

1. Загальна характеристика європейського туристичного макрорегіону.

Економіко-географічне положення регіону

Європа  – частина світу, утворююча разом з Азією материк Євразія (Додаток А). Площа близько 10 млн. км. кв. Населення 732 млн. чоловік. Омивається Атлантичним і Північним Льодовитим океанами і їх морями. Площа островів близько 730 тис. км. кв. На півострови доводиться близько 1/4 території Європи (Кольський, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський).
      Середня висота близько 300 м, максимальна - 5642 м (м. Ельбрус). Найвища гора Західної Європи - Монблан (4807 м). Переважають  рівнини (великі – Східно-європейськая, Середньоєвропейська, Середньо- і Нижньодунайськая, Паризький басейн), гори займають близько 17 % території (основні - Альпи, Карпати, Піренєї, Апенніни, Уральські гори, Скандинавські гори, гори Балканського півострова). Вулкани, що діють, є в Ісландії і Середземномор'ї.  
 На більшій частині території клімат помірний (на заході - океанічний, на сході - континентальний, з сніжною і морозною зимою), на північних островах - субарктичний і арктичний, в Південній Європі - середземноморський. На островах Арктики, в Ісландії, Скандинавських горах, Альпах - заледеніння .
      Основні річки: Волга,  Дунай,  Урал,  Дніпро,  Дон,  Печора, Кама, Ока, Біла, Дністер, Рейн, Ельба, Вісла, Тахо, Луара, Дунай, Одер. Крупні озера: Ладозьке, Онежське, Чудське, Венерн, Балатон, Женевське. 
            У Європі розташовано (повністю або частково) 50 держав. Це Австрія, Албанія, Андорра, Білорусія, Бельгія, Болгарія, Боснія і  Герцеговина, Ватикан, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Гібралтар, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, частина Казахстану, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдавія, Монако, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація ( 2/3 території Європи), Румунія, Сан-Маріно, Словаччина, Словенія, частина Туреччини, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Сербія, Чорногорія.
      Слід  мати на увазі, що оскільки традиційно географічними межами Європи і Азії вважаються Кавказький хребет і чорноморські протоки, включення Азербайджану, Вірменії, Грузії і Кіпру в список країн Європи грунтується перш за все на політичних, економічних і культурних міркуваннях і не є однозначним. 
      Європу  зазвичай ділять на Північну і Південну, Західну і Східну, а також Центральну. Ділення це задоволено умовно, тим більше що тут вступають в дію не тільки чисто географічні, але і політичні чинники. Деякі країни, залежно від «точки зору», можуть зараховуватися до різних груп держав.