Виробництво аглопориту (сировина глина і зола)
Автор: Юлия Купчик • Февраль 25, 2018 • Контрольная работа • 2,881 Слов (12 Страниц) • 1,179 Просмотры
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва і архітектури
Будівельно-технологічний факультет
Кафедра будівельних матеріалів
Індивідуальна робота
З дисципліни «Товарознавство заповнювачів для бетонів і розчинів»
На тему «Виробництво аглопориту (сировина глина і зола)»
Виконали:
Студент групи ЗТКД-31
Нагорний І.М.
Прийняв:
Професор Пушкарьова К.К.
Київ 2018 р.
Зміст
Вступ
Вимоги до сировини
Особливості технологічного процесу отримання заповнювача (технологічна схема + опис технологій)
Вимоги до готової продукції (за ДСТУ)
Галузі застосування готової продукції
Список використаної літератури
Вступ
Заповнювачі – природні або штучні матеріали визначеного зернового складу, які в раціонально підібраній суміші з в’яжучими речовинами та водою утворюють бетонну суміш.
Вартість заповнювачів досягає 30 ... 50% вартості бетонних і залізобетонних конструкцій, а іноді і більше. Тому вивчення, правильний вибір заповнювачів, раціональне їх виробництво і застосування мають велике народногосподарське значення.
Аглопорит - штучний пористий заповнювач для легких бетонів - продукт дроблення шихти, виготовленої методом агломерації (спікання) з глинистих порід або піщано-глинистих відходів добувної промисловості. Застосовується для виробництва аглопоритобетона. Матеріал, одержуваний спіканням при випалюванні підготовлених гранул (зерен) піщано-глинистих порід, трепелов та інших алюмосилікатних матеріалів, а також відходів від видобутку, переробки і спалювання викопного твердого палива (зола теплових електростанцій і відходи вуглезбагачення).
Аглопорит одержують спіканням (агломерацією) сировини, яка може бути представлена глинистими або піщано-глинистими породами, відходами від добування, збагачення та спалення твердого палива. Цей спосіб широко використовують у металургійній промисловості для агломерації руд.
Розміщувати заводи з виробництва аглопориту доцільно в місцях знаходження териконів та вуглезбагачувальних фабрик. Перевага надаеться пухким відходам у зв’язку з тим, що при переробці каменеподібної сировини ускладнюється технологічна схема її підготовка до спікання, а тому збільшується собівартість продукції.
Використання аглопориту ефективне при виробництві високоміцного бетону, оскільки конструкції з такого бетону характеризуються меншою середньою густиною і їх собівартість на 10…12% менше від собівартості аналогічних конструкцій із важкого бетону.
Вимоги до сировини
Як глинисту сировину доцільно застосовувати легкоплавкі глини, що не здатні до спучування або слабо спучуються, та суглинки з вогнетривкістю від 1150 до 1250 °C
Із відходів промисловості, що містять паливо, доцільно використовувати відходи добування сланців та вугілля, відходи вуглезбагачення та золи і шлаки ТЕС, які відносяться до тугоплавких та середньої плавкості з інтервалом розм’якшення більше 100 °C. Питома поверхня зол ТЕС повинна становити не менше ніж 200м² /кг, а число пластичності відходів вуглезбагачення крупністю до 0,3 мм повинна бути не менше 5.
При використанні відходів, що містять паливо (залежно від характеристики плавлення сировини), обмежується кількістю останнього і для легкоплавної сировини – становить до 10%, для сировини середньої плавкості – до 12% , для тугоплавкої сировини – до 15%.
Особливості технологічного процесу отримання заповнювача (технологічна схема + опис технологій)
Технологія виробництва аглопоритових щебеню, гравію та піску передбачає виконання таких операцій: підготовку сировинних матеріалів, палива та добавок; дозування та змішування компонентів шихти; грануляцію і термічну обробку шихти (гранул) на агломераційній машині; подрібнення та розсів готового спеченого продукту (мал. 5.31).
...