Аналіз діяльності дипломатичного представництва в країні чи організації (Італія)

Аналіз діяльності дипломатичного представництва в країні чи організації (Італія)

Розбудова багатостороннього співробітництва України з країнами світового співтовариства та міжнародними організаціями потребує постійного представництва державних та недержавних організацій за кордоном.

Згідно офіційних даних, наданих міністерством закордонних справ України станом на 1 вересня 2022 року функціонує понад 90 дипломатичних представництв за кордоном. Їхня діяльність здійснюється у відповідності до міжнародно-правових актів, найголовніші з яких:

1) Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року;

2) Віденська конвенція про консульські відносини від 24 квітня 1963 року;

3) Конвенція про спеціальні місії від 8 грудня 1969 року;

4) Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру від 14 березня 1975 року. Крім того, ці питання регламентується підзаконними актами України: указами Президента України, положеннями Кабінету міністрів України, розпорядженнями міністра закордонних справ України. [2]

Визнання Італійською Республікою незалежності України 28 грудня 1991 року стало свідченням доброї волі Італії по відношенню до нашої держави, бажання і готовності до налагодження співробітництва і стала передумовою для встановлення дипломатичних відносин між двома країнами і, отже, має усі підстави розглядатися як офіційна точка відліку у розвитку двосторонньої співпраці між Україною та Італії.

Початком дип. відносин можна вважати Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Італійською Республікою 22 січня 1992 року, що став першим офіційним документом, підписаним між двома державами - правовою основою для започаткування всього комплексу двостороннього українсько-італійського співробітництва. Дипломатичні відносини між Україною та Італійською республікою офіційно підтверджено 29 січня 1992 року у Протоколі про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Італійською Республікою. Того ж дня в Києві було відкрите Посольство Італійської Республіки в Україні. [5]

Особливий імпульс українсько-італійські стосунки отримали після підписання Договору про дружбу і співробітництво між Україною та Італією, яким, зокрема, було передбачено створення й діяльність спільної Українсько-італійської ради з економічного, промислового та фінансового співробітництва. Це відбулося під час державного візиту президента України Л. Кучми до Італії у 1995 р. Також під час зустрічі було підписано угоди про взаємний захист інвестицій та повітряне сполучення між двома країнами. Обидві країни надавали пріоритет співпраці у галузі енергетики, транспорту, телекомунікацій та взаємодопомоги у вирішенні технічних аспектів промислової діяльності в цих сферах. [5]

Італія підтримує Україну в її прагненні стати повноправним членом Європейської спільноти Націй. Саме італійський міністр закордонних справ один з перших європейських політиків визнав необхідність переведення відносин між Україною та Європейським Союзом на рівні асоціації.

Найбільш важливою закордонною дипломатичною установою, з огляду на її статус та виконувані функції, є посольство. Воно по суті є універсальною структурою, що представляє інтереси власної держави в державі перебування та забезпечує захист прав власних громадян. [5]

На даний момент, дипломатичні відносини між Італією та Україною постійно підтримуються за рахунок посольства, яке функціонує на території Риму. (за сумісництвом дане посольство представляє інтереси щодо Республіки Мальти та Сан-Марино). [4]

Основне завдання Посольства України в Римі представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Італії.