Лекции по "Економічний аналіз"

1. Методологічні прийоми економічного аналізу: Групування, порівняння

Метод економічного аналізу являє собою комплексне системне вивчення, вимір і узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства, виявлення і мобілізацію резервів із метою підвищення ефективності виробництва.

Порівняння– аналітичний спосіб який дозволяє виявити взаємозв’язок економічних явищ, їх розвиток і ступінь досягнутої ефективності в використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

У практиці економічного аналізу використовують різні види порівнянь:

- фактичних показників з плановими;

- фактичних показників з затвердженими нормами, нормативними даними;

- фактичних показників з даними минулих років;

- показників аналізуємого підприємства з досягненнями науки і передового досвіду, показниками інших підприємств і підрозділів;

- з найвищими і середніми показниками в галузі, об’єднанню, регіоні;

- з показниками підприємств інших країн;

- різних варіантів управлінських рішень з ціллю вибору найбільш оптимального з них.

Усяке порівняння, в залежності від змісту вивчаємих показників, ставить ряд умов:

- єдність оцінки показників, що порівнюються;

- нейтралізація цінового чинника (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку);

- нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва);

- нейтралізація відмінностей у структурі;

- порівняння календарних періодів;

- використання інформації і аналітичних показників які формуються по однаковій методології;

- виключення інших відмінностей в умовах роботи підприємств, що порівнюються.

Відносні величини – це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими величинами. Вони відображаються у формі процентів, коефіцієнтів і застосовуються при розрахунках рівня виконання плану, координації, структури, інтенсивності, змін за аналізований період і ін. Тільки відносні величини дають точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища.

Середні величини- це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. “Аналітична сила” середніх величин полягає в узагальненні відповідної сукупності типічних, однорідних показників, явищ процесів. Вони дозволяють переходити від одиничного до загального, від випадкового до закономірного, без них неможливо порівняння вивчаємої ознаки по різним сукупностям, неможлива характеристика зміни показника за часом; вони дозволяють абстрагуватись від випадкових окремих значень і коливань.

В економічному аналізі найчастіше використовуються такі середні величини: середня арифметична проста, середня арифметична зважена, середня хронологічна, середня квадратична і ін.

Середні арифметична проста- застосовується для аналізу незгрупованих даних і розраховується за формулою:

[pic 1] = [pic 2] , (1)

_

де Х – середня арифметична;

Σ Х – сума варіантів значень аналізованого показника;

n – число одиниць показника

Середня арифметична зважена – розраховується за формулою:

[pic 3] = [pic 4] , (2)

де Хi – варіанти значень аналізованого показника;

fi – частоти (ваги).

Вона застосовується тоді коли аналізуються показники явища, які у межах сукупності входять до системи інших показників, причому за ними варіанти аналізованих величин мають неоднакову чисельність. Середня хронологічнарозраховується за формулою:

[pic 5] = [pic 6] , (3)

де х1, х2 ….хn – варіанти значень аналізованого показника;

n – кількість варіантів

Вона застосовується тоді, якщо є показники, які характеризують аналізоване явище за період розбитий на рівні проміжки часу.

Середня квадратична розраховується за формулою: