Шпаргалка по "Международным отношениям"

1.наукприродтмв

Міжнародні відносини характериз значними відміннст від інших форм суспільних відносин,оскільки охоплюють будь-які види стосунків,які перетинаючи кордони держав суттєво ускладнюються ,бо там чинні цілком інші механізми та функціонування.

Немає одніє дисципліни яка б займалася вивченням мв ,та в сучасній науці немає остаточної думки про те які саме дисципліни вивчають мв що пов’язано зі складністю їх дефініювання як сусп явища.

Професор камінський серед наук що вивч тмв виокрем міжнр економ ,право ,загал політолог і соціолог .Циганков вважає що слід додати історію дипломатії та військ стратегію.

Р.Арон відносить теорію(вивчає суть особливості та рушійні сили мв ) соціологію (з’ясовує закономірності й випадков )історію(акумулює знання про їхній фактич розвит) та пракселогію (наука про діяльність у міжнар середовищі)

Теорія мв спирається на власні наукові концепції та запозичені з інших суспільних наук ,теорія дослідж реальними методами та способами процеси та явища міжнар середовища .

Важливою особливістю теорії є те що вона виокремлює,пояснює найважл особливості об’єкта досліджень конструюючи його абстрактну ідеалізовану модель.Циганков теорія мв – сукупність численних концептуальних узагальнень,що представляють теоретичні школи ,які полемізують між собою .

Камінський «лище у 20ст унаслідок 2-х воєн розпоч інтенсивне опрацювання і поглиблення студій мв та оформлення їх в окрему і завершену наук дисцип.

2.тмв і сусп науки.

молодість теорії мв і слабкість її наук-методолог основ змушують сумніватися з приводу її приналежності до низки сусп наук які опрацюв свої підходи до вивчення мв ці підходи характериз

монодисциплінарністю і хоч привносять у дослідження чимало цінного все ж не в змозі цілісно відобразити наскільки мв є складним явищем.П’єтрась назив такі підходи орієнтаціями виокремлює серед них  : філософська (зводить мв до елементу теорії сусп розвитку який розгляд на висок рівні абстракції)

Історична(мв як частину всесв істор і ствердж що сучасність не можна дослідж наук ,бо за доп істр методів її не можн дослідж формально )

Соціологічна (зводить мв до концепції сусп та його діяльності у міжн середов)

Юридична(розг мв як міждерж правничі віднос)

Економіч(визнач мв як вияв функціонув міжнар ринку)

Праксеологічна»або кубернетична»(зводить мв до проблеми ефектив дій у сфері зовн політики та її систем організац .

Геогрфічна(орієнтація яка включаєв себе й геополітику як науку яка здатна найадекватн і найсистемніше досідж мв,геополітика опрцювала досить цікаві теоретич концепції ).Політологчний (підхід найкраще презентує П’єтрась ствердж що тмв має конкретизувати теорію політики враховуючи виразну специфіку досліджуваних суспіл відносин.політологія зробила внесок у розвиток тмв на етапі її становлення та інституціалізації.політика є однією з найважливіших складових мв вона визнач її характер та зміст ,однак все ж залишаеється окремою галуззю.

Філософія –особл різновид духовн культури ,який осмислює основи соц світу ,формоутв культури і пізнання людини та її сутності.вона розгляд ті самі проблеми що і тмв ,але на значно вищому рівні.Концепції Августина,Гоббса ,Канта та Гегеля давали розуміння до природи тмв ,а ще учені-міжнародники викор їх як концептуальну основу своїх досліджень .філософія є наук основою соціолог і політол .

Історія-грунтується на аналізі та узагальненні істр матеріалу ,що стосується зовн політ,дипломатії,військ справи,економіки,культури.Ніколо Макіявеллі зауважив що політики для досягнення успіху у воєнних кампаніях мають тренувати свій воєнний дух читанням історії ,аби використати досвід великих завойовників ,причини їхніх перемог і поразок.дослідження мв упродовж тривалих істр періодів дає змогу виокремити особливості еволюції стосунків між державами між миром та війною.вивчені дослвдниками історичні закономірності були вихідним матеріалом для політологів та соціологів.історія є великою лабораторією тмв.Географія-з одно боку географіч простір де відбуваються мв з іншого геополіт яка відображ особливості та закономірності зовн політ у геопросторовому аспекті.правознав і економ науки знання про правові норми мв ,стосунки між державами ,закономірності функціонування економ суб’єктів мв (спільних підприємств,тнк)

3.структура завдання функції мв

компонентна структура. У ній виділимо: Емпіричний компонент розуміємо як сукупність знань та чітко окреслених фактів, що відображають реальний стан міжнародних відносин. Ці частинні знання та факти, які теорія має описати та систематизувати, стануть вихідним матеріалом для її досліджень.

Проблемою сучасної теорії міжнародних відносин є те, що досі тривають гострі дискусії стосовно її об'єкта і предмета, меж і навіть змісту досліджуваних явищ та процесів. Нерозв'язаність внутрішніх проблем теорії призводить до нечіткості наукового розуміння міжнародних відносин, складності визначення їх суб'єктів, найважливіших видів та форм. Зокрема, йдеться про труднощі, пов'язані зі систематизацією первинних фактів, які кожний дослідник групує відповідно до своїх уявлень про їхню належність до проблеми. Навіть у межах однієї школи теорії міжнародних відносин існують суттєві розбіжності у поглядах, а теорії, що її створюють, полемізують між собою щодо розуміння та інтерпретації фактів, які відображають реальність

Методологічний компонент охоплює систему уявлень про внутрішню логіку, найважливіші принципи, підходи до проведення досліджень, методи і наукові уявлення про коректність їхнього застосування, техніку досліджень, обґрунтування та верифікацію гіпотез, що формулюються у межах теорії міжнародних відносин. Суттєвою перешкодою у розвитку цілісної методології теорії міжнародних відносин є монодисциплінарність, властива багатьом сучасним підходам, ускладнена хаотичним запозиченням методів інших суспільних наук.Ще однією значущою проблемою є відсутність науково обґрунтованих методів і способів верифікації гіпотез, що призводить до неможливості об'єктивно підтвердити чи відкинути теоретичні концепції та парадигми, що з них випливають. Незважаючи на бурхливий розвиток, наука відчуває брак адекватного сучасним реаліям рівня розвитку методології. Первинний експлананс поєднує значну кількість ідей та гіпотез, які висувають науковці для пояснення явищ і процесів у міжнародному середовищі. У теорії міжнародних відносин ідеї окремих науковців, які поділяли великі групи їхніх колег та послідовників, сприймались переважно як принцип. На відміну від ідеї, принцип — ширше та більш формалізоване її відображення. У тмв принцип виконує одразу кілька функцій: світоглядну, яка виражається в тому, що він є основою системи поглядів на міжнародні відносини, яких дотримуються вчені тієї чи іншої наукової школи;експланаційну, адже принцип є твердженням, на основі якого будується ідеалізована модель об'єкта дослідження, що служить його поясненню;методологічну — через те, що залежно від особливостей тлумачення міжнародних відносин формується уявлення про способи і методи їх дослідження;постулативну — тому, що принцип сприймає група вчених без доведення як вихідне твердження, від якого вони починають формулювати власні гіпотези. Вторинний експлананс у тмв містить велику кількість наукових концепцій та парадигм.цей компонент поєднує окремі теорії, що намагаються відобразити й пояснити мв та їх окремі (елементи) явища та процеси. Як наукові концепції ,виступають гіпотези, висунуті та верифіковані окремими вченими. Парадигма виступає, концептуальним узагальненням багатьох теорій, цілісністю, що у лаконічній формі відображає погляди великої групи вчених та у властивий лише їй спосіб пояснює мв. Структура дослідження:дефініювання проблеми-висунення ідеї і формулюв принципу-гіпотеза1234-верифікація-концепція1234-парадигма12

Теорія міжнар середовища дослідж сукупність зовн чинників, що вплив на виникнен та функціонування міжнар системи, тобто її середовище. До її складу входять такі теорії: Теорія географічного середовища, яка зосереджується на дослідженні зв'язків між географічним середовищем та елементами міжнародної системи. Теорія соціального середовища, що вивчає зв'язки між діяльністю і розвитком суспільства на різних рівнях його організації та міжнародною системою. Теорію суб'єктності як розділ теорії систем, що досліджує проблеми дефініювання і типології активних учасників міжнародних відносин, специфіки їхніх інтересів та мотивацій, дій і взаємодій між ними. Теорію міжнар порядку, яка досліджує норми та правила поведінки суб'єктів міжнародних відносин,Теорію ієрархії, яку розуміють як теорію місця і ролі суб'єктів міжнародних відносин у міжнародних системах, критеріїв їхнього ранжування, субординації та міжнародного порядку. Теорію турбулентності, що вивчає проблеми існування міжнародної системи у ситуації порушення в ній субординації та хаотичних дій суб'єктів міжнародних відносин.Теорію еволюції, яка є теорією про особливості й закономірності розвитку міжнародної системи, та стани, в яких вона перебуває. Теорія стабільності об'єднує:Теорію співіснування, яка вивчає особливості несилових взаємодій між суб'єктами міжнародних відносин, що визначаються неантагоністичними суперечностями. Теорію співпраці, яка розглядає проблематику кооперацій-ності у стосунках між суб'єктами міжнародних відносин, її найважливіших особливостей, закономірностей та форм.Теорію інтеграції, що досліджує особливості й закономірності взаємодій суб'єктів міжнародних відносин у межах міжнародних організацій та інтеграційних утворень. Теорію міжнар безпеки як розділ загальної теорії, присвячений проблемам реагування держав світу на різномасштабні загрози їхньому існуванню та розвиткові.Теорія нестабільності охоплює:Теорію експансії, що досліджує причини експансивності й агресивності як специфічної поведінки суб'єктів міжнародних відносин у взаємодіях між собою. Теорію конфронтації, яка вивчає причини виникнення суперечностей та спорів між сторонами, специфіку форм і способів стосунків між ними у конфліктних ситуаціях.Теорію конфліктів, яка зосереджує увагу на особливостях та

закономірностях силових інтеракцій між учасниками мв, внутрішніх особливостях конфліктів, проблемах і способах їх мирноговрегулювання.

Наукові ф-ції:описова ф-ція,експланаційна ф-ція служить пояснення процесів та явищ у функціон мв.прикладні ф-ції Прогностична функція-визначає ймовірні наслідки процесів та явищ, досліджуваних тмв. Інструментальна функція- дає змогу на підставі її наукового аналізу та прогнозу адекватно реагувати на ситуації, які вона передбачає. Світоглядна ф-ція дає можливість сформувати систему поглядів на хар-р і зміст міжнар процесів та явищ, що вивчені.