Ультрамарин

УЛЬТРАМАРИН

Бодяк Юлія Михайлівна, Сабадаш Наталія Іванівна

здобувачка вищої освіти IV курсу, juliiabodiak@gmail.com

Національний Університет Харчових Технологій, Україна

Вступ. Харчова промисловість на сьогоднішній день відома з двох сторін: для споживачів - великим асортиментом, для технологів - розповсюдженим використанням харчових добавок. Однією з таких є ультрамарин, який є харчовим пігментом синього кольору.

Матеріали та методи. Ультрамарин – неорганічний пігмент синього кольору, має відтінки фіолетового, червоного та інколи зеленого кольорів. Складається з алюмосилікату натрію з сульфідами, або полісульфідами натрію. Класичним написання сполуки ультрамарину вважають наступну формулу: 2(Na2O*Al2O3*3SiO2)Na2S4 [1]. Собою являє порошок синього кольору, нерозчинний у воді та органічних розчинниках, оскільки він є синтетичним - стійкий проти дії лугів і світла, але розчини кислот руйнують ультрамарин [4].

Результати. Аналітичний контроль виробництва ультрамарину поділяють на 3 стадії: 1 стадія – контроль за сировиною; 2 стадія – контроль за процесом виробництва; 3 стадія – контроль готового продукту. Виробництво ультрамарину досить економічно затратне, оскільки несе великі збитки по відношенню сировини до виходу готового продукту, середній показник – 50%, ледь інколи зустрічається вихід продукту більше 60%

Проблемою виробництва ультрамарину також є великі викиди сірчистого та сірчаного газів. Варто зазначити, що над вирішенням проблеми маленького виходу продукту та негативного впливу на екологію через викид газів найбільший прогрес мають німецькі вчені. Результати їх робіт на сьогоднішній день не розголошуються, оскільки це є виробничою таємницею.  

Сировиною для отримання ультрамарину виділяють наступні речовини: глина, кремнієва кислота, сірка, вода, глауберова сіль, смола та пек. Сировину брикетують і піддають відновному випалу без доступу повітря. Спочатку при температурі 450 °С утворюються полісульфіди і видаляється вода, потім при 780—800 °С виходить проміжний продукт — зелений ультрамарин. На другій стадії окислювального випалення при доступі повітря і температурі 450 °С відбувається перетворення зеленого ультрамарину в синій і видалення надлишку сірки. Випал шихти проводиться послідовно в двох обертових печах безперервної дії. Обпалений напівфабрикат піддається мокрому розмелу, промивці від водорозчинних солей, гідро сепарації і сушінню [2, 4].