Митний брокер

[pic 1][pic 2][pic 3][pic 4]

В умовах економічної інтеграції України обсяги міжнародної торгівлі значно зростають. Внаслідок цього збільшується кількість укладених торгівельних угод, тому й роль митного брокера виходить на новий рівень.

Нині правове регулювання митної брокерської діяльності здійснюється відповідно до Глави 59 «Митна брокерська діяльність» Митного кодексу України (далі – МК України) (статті 416–419) [6], а також наказу Міністерства фінансів України «Про діяльність митних брокерів» [7].

Митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (ст. 416 МК України).

Характеризуючи митного брокера як суб’єкта господарювання, слід зазначити, що він провадить підприємницьку діяльність у галузі митної справи шляхом надання робіт та послуг з метою отримання прибутку. Послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, полягають у здійсненні дій від імені та за дорученням власника товару або уповноваженої ним особи щодо проходження митних формальностей [8, c. 162].

Відповідно до статті 406 МК України та вище згаданого Наказу «Про діяльність митних брокерів» на провадження митної брокерської діяльності надаються дозволи. Відповідний дозвіл видається Державною фіскальною службою України (ДФС) та Адміністрацією Державної прикордонної служби України (Держприкордонслужби) відповідно до поданої заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності [7].

Підприємство, якому надано Дозвіл, включається до реєстру митних брокерів з особистим унікальним реєстраційним номером та надається відповідний витяг. З цього моменту митний брокер може розпочати надавати послуги суб’єктам ЗЕД з декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Варто зауважити, що відсутність у митного брокера витягу з реєстру митних брокерів не є підставою для відмови у митному оформленні товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що ним декларуються. Суб’єкти господарювання можуть здійснювати митну брокерську діяльність на підставі реєстру митних брокерів, який вiдповiдно до статтi 415 МК України розміщений на офiцiйному веб-порталi ДФС у рубрицi «Реєстри» [9]. Проте потрібно пам’ятати, що набуття права на провадження митної брокерської діяльності без отримання відповідного дозволу не допускається, за винятком випадків, передбачених главою 2 МК України.

У разі зміни даних, що містяться у Дозволі, підприємство зобов’язане протягом 30 днів з такої дати звернутися до ДФС із заявою про переоформлення Дозволу. Під час переоформлення Дозволу його дія не зупиняється (ст. 413 МК України).

До основних послуги з декларування товарів які надаються митними брокерами України можемо віднести:

– класифікацію товару за товарною номенклатурою (TH) ЗЕД;

– визначення митної вартості відповідно до TH ЗЕД;

– визначення митного режиму;

– заповнення вантажної митної декларації (ВМД) та взаємозв’язаних з ВМД документів, обчислення і сплату в строк митних платежів [10].

Потреба в додатковому консультуванні з окремих питань митного декларування реалізується у формі інформаційного забезпечення клієнтів із загальних і спеціальних питань митного декларування, перевірки правильності і достовірності заповнення документів, надання рекомендацій з урегулювання спірних питань.

Отже, можна коротко підсумувати, що для того, щоб в Україні почати займатися митною брокерською діяльності достатньо створити підприємство або зареєструватися фізичною особою підприємцем та отримати відповідний дозвіл. Тобто процедура максимально проста і по суті кожен, хто бажає займатися такою діяльністю має до неї доступ. Проте в такій простоті криється велика проблема, адже як перевірити чи особа володіє належними знаннями для провадження такої діяльності, чи володіє необхідним обладнанням, чи носить така діяльність постійний характер або ж періодичний і т. д.