Ергономіка

1.  Ергономіка виникла у зв'язку зі значним ускладненням технічних засобів і умов їх дії, суттєвими змінами трудової діяльності людини. За цих обставин, різко зросла «вартість» помилки людини під час керування складними системами.

2.  Сучасна ергономіка підрозділяється на:

•мікроергономіку,

 •мідіергономіку,

 •макроергономіку.

3.  Першою, найбільш істотною проблемою є недостатня ефективність систем «чоловік – машина – середовище» (СЧМС), яка часто виявляється нижче розрахункової, очікуваної. У багатьох випадках людина-оператор не в змозі повністю використовувати весь потенціал СЧМС з безлічі причин. До них відносяться: неузгодженість параметрів обладнання і можливостей людини працювати в умовах дефіциту часу та інформації, потужного впливу зовнішніх факторів (шум, вібрація, випромінювання, мікроклімат тощо); недооцінка зацікавленості людини у використанні нової техніки, рівня її інтелектуального і морального розвитку та ін. Незнання або ігнорування розробником і конструктором цих причин, що утворюють людський фактор, призводило до того, що продуктивність нових СЧМС в 70-х-початку 80-х років підвищувалася не більше ніж на 25-30%.

Другою проблемою СЧМС є феномен зростання травматизму людей, взаємодіючих з технічними системами на виробництві, транспорті та в побуті. Так, згідно зі статистичними даними, що приводила на VI конгресі ергономічної асоціації (Вашингтон, 1976), в 1946 р. в Англії та Уельсі смертність від інфекційних захворювань в два рази перевищувала смертність в результаті різних нещасних випадків. У 1961 р. картина тут різко змінилася: смертність внаслідок нещасних випадків в три рази перевищила смертність від інфекційних захворювань. У США поява в 60-70-х роках нових поколінь техніки змінило звичні уявлення про їх небезпеку для людини на виробництві та корисності в побуті. На виробництві в США щорічно гине близько 14 тис. чоловік і отримують каліцтва 2,3 млн. чоловік. На транспорті відповідно гине приблизно 45 тис. осіб і більше 2 млн. залишаються каліками. А у взаємодії з сучасною складною побутовою технікою щорічно гине 27,5 тис. осіб і 4,2 млн. стають інвалідами. В цілому, якщо врахувати всі нещасні випадки в світі, пов’язані з використанням машин, устаткування, технічних пристроїв, то щорічно страждають від них більше 10 млн. чоловік, причому близько півмільйона з них гине.

Третя проблема трудової діяльності людини в СЧМС пов’язана з дуже високою плинністю кадрів. Головною причиною кадрової нестабільності є незадоволеність працівника своєю працею, тим, як спроектовано технологічний процес, як організовано його виконання. Задоволеність визначається мірою збігу уявлень працівника про зміст, характер, організацію його праці з тим, яким чином праця здійснюється в дійсності.

Четверта, проблема сучасних СЧМС пов’язана зі зростанням числа нервово-психічних захворювань, викликаних так званим «індустріальним стресом». На думку фахівців, в сучасних умовах збільшився вплив на центральну нервову систему факторів, що часто мають стресогенний характер, на виробництві, в побуті, на відпочинку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 65 країнах світу, де проживає понад 3 / 4 населення Земної кулі, на обліку в психоневрологічних закладах перебуває приблизно від 72 до 80 млн. психічних хворих, які потребують обов’язкового стаціонарного лікування, а прямі грошові витрати, пов’язані з лікуванням цих хворих, обчислюються сумою в 30 млрд. дол