Довiрча власнiсть

ДОВІРЧА ВЛАСНІСТЬ

17 жовтня 2019 було запроваджено новий правовий інститут для українців і внесено у Цивільний кодекс України новий розділ «Довірча власність».

Раніше ми стикалися з довірчою власністю в частині 2 статті 316 ЦК України і сама довірча власність розглядалась науковцями як похідне речове право на майно, яке виникає з передачі майна в управління, але станом на сьогодні виникнення довірчої власності можливе лише при наявності боргового зобов’язання.

Законодавство України встановлює наступні способи забезпечення виконання зобов'язань: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання та завдаток . 20 вересня 2019 року, за наслідками прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було запроваджено новий спосіб забезпечення - довірчу власність, зміст якого у відповідності до змісту статті 597-1 Цивільного кодексу України полягає в укладенні між сторонами основного зобов'язання додаткового договору про встановлення довірчої власності.

Передача права власності у якості забезпечення зобов’язань передбачена у Директиві європейського парламенту і Ради Європейського Союзу про механізми фінансового забезпечення від 06.06.2002. Імплементація до правового поля цієї директиви є одним із зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

Необхідність запровадження інституту довірчої власності виникла і ряді європейський держав. Тому, заради мінімізації ймовірних ризиків, які неминуче виникнуть після імплементації цього правового інституту, Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу ухвалили директиву 2002/47/€C «Про механізми» the Joumal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. 2019. - 70. ISSN 2409-6415 354 застосування фінансової застави», згідно з якою розроблено стандарти застосування механізмів фінансової застави.

Щоб встановити ефективність інституту довірчої власності і його подальше існування на практиці необхідно розібрати основні проблеми і плюси цього інституту.

Головною проблемою на сьогодні є співіснування іпотеки і довірчої власності. В чому проявляється ця проблема? По-перше, в законодавстві інших держав як правило існує три сторони в договорі довірчої власності: кредитор, довірчий засновник та довірчий власник, а в договорі іпотеки дві: іпотекодавець та іпотекодержатель. Законодавство України передбачає лише дві сторони, як і в договорі довірчої власності, так і іпотеці, і це призводить до мінімалізації відмінностей цих інститутів. Чим це загрожує на практиці? Частина четверта статті 5971 Цивільного кодексу України передбачає обов’язок кредитора запропонувати боржнику надання кредиту під інше забезпечення, перш ніж переходити до довірчої власності. При наданні цієї