Права и свободы человека

Актуальність теми обумовлена ​​тим, що питання прав і свобод людини і громадянина сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод людини, їх практичної реалізації є критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому. Як ми можемо бачити, Україна не може похизуватися високим рівнем забезпечення прав та свобод людини. Кожна ланка нашого суспільства є незахищеною. Люди похилого віку отримують пенсії значно нижчі від прожиткового мінімуму, не мають забезпечення зі сторони здоровоохорончих закладів. Молоді пари отримують пільги на дітей але значно нижчі чим вони мають бути. Молодь не є соціально захищенною.

Так, Стаття 46. свідчить про те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Проте, дійсність далека від  зазначеного у даній статті. Зокрема, виходячи з положення, про те що державні ограни влади в-першу чергу мають піклуватися про людей. Приймаючи законодавство слід розглядати його через призму відповідності конституції України та захисту інтересів суспільства. На сьогоднішній день мінімальна пенсія в Україні становить 1452 Грн. що менш ніж прожитковий мінімум, який за підрахунками складає 1700грн. Навіть, якщо переглянути прожитковий мінімум інших країн можна побачити, що: Росія 4600, Латвія 1900, Єстонія 4000, Казахстан 2300, Латвія 1900, США 40000, Іспанія 30000, Канада 40000. Як ми бачимо прожитковий мінімум для пенсіонера іншої країни дорівнює як мінімум  2 ом пенсіям    На мою думку, реальне положення  Конституції України держава має, по-перше, переглянути та перерахувати прожитковий мінімум, який не відповідає темпам зростання інфляції та зросту цін на продовольчі товари. По-друге, влада може прибрати пільги такі як субсидії(але звісно тільки у разі підвищення пенсій та ін.) Проте кожен розуміє, що скасувавши пільги державі доведеться підіймати пенсії та зарплатню, аби люди були в змозі сплачувати усі рахунки в повному обсязі та не нервувати через думки про те що, їм вистачить коштів хоча б на їжу чи ні. Також важливим фактором який впливає на розмір виплати пенсії є заборгованість перед іншими країнами та організаціями.  Саме тому,  я важжаю,що держава  скасує субсидії лише коли  матиме ще більше зовнішніх заборгованостей, бо таким чином країна зможе поповнювати  державний бюджет за допомогою ще однієї галузі доходів. У зв’язку з рішенням правлячої верхівки, про виплату запозичених кошті, з 2018 року майже половина людей які мали субсидії в 2017 році  були її позбавлені.

Саме тому, я вважаю, що влада повинна заощаджувати кошти шляхом скасування деяких пільг, а не за рахунок скрочення пенсій.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Мається на увазі, що охорона здоров’я має запеспечуватися державним фінансуванням і оздоровчо-профілактичними програмами. На практиці маємо, той факт, що держава лише імітує про реформи в медицині.

По-перше, була скорочена велика кількість медичних закладів(що за законами України правляча верхівка не мала права робити) , особливо це стосується невеличких міст та сіл, які з’єднали і тепер людина за для того щоб отримати медичну допомогу іноді має сама дістатися іншого населеного пункту, який може знаходитись на відстані 50 кілометрів. Реформа швидкої медичної допомоги,  направлена в-першу чергу не на надання реальної допомоги, а на допомогу консультаційну. Тобто людина яка має підвищений тиск чи температуру викликавши швидку може її не чекати, тому, що відповідно до нормативу затвердженого міністерством охорони здоров’я швидка допомога на такі виклики не з’являється, а лише рекомендує рідним, які можливо застосувати пігулки, а вранці самостійно звернутися за допомогою до сімейного лікаря. До речі,  сімейний лікар іноді може бути один на 3 – 4 селища, а від так постає питання чи може він дійсно допомогти людині?Також у маленьких селах виникає проблема з ликами, бо не завжди там є аптеки і тому літній людині ще потрібно їхати до міста, а би придбати ліки. Також на сьогоднішній день відсутня чітка структура стандартизації лікарських засобів та медичного обладнання, ліцензування їх обігу, розповсюджено дублювання функцій різними службами. Тому необхідно переформатувати ринок лікарських засобів та медичного обладнання, ліквідувавши важелі впливу на нього груп компаній-посередників шляхом співпраці тільки з відомими виробниками аби люди хоча б за свої гроші могли отримувати якісне лікування.