Автоматизовано-інформаційні системи у птахівництві

Міністерство освіти і науки України

Житомирський національний агроекологічний університет

Реферат

з дисципліни:

«Інформаційно-обчислювальні системи у селекції тварин»

на тему:

«Автоматизовано-інформаційні системи у птахівництві»

Підготував

студент технологічного факультету

2 курсу групи Т-17-1

Васяк Владислав Юрійович

Житомир – 2018

Зміст

Вступ        3

1. Відбір і підбір у птахівництві ( програма “PSELEK” )        4

2. Оцінка за якістю нащадків у птахівництві ( програма “OZINKA”)        7

3. Оптимізація раціонів годівлі сільськогосподарських птахів        9

3.1Головні передумови організації раціональної годівлі птахів і оптимізації раціонів        9

3.2 Значення деяких поживних речовин у годівлі птахів.        10

3.3Складання раціонів.        18

Висновок        19

Список використаної літератури:        21

Вступ

Поглиблена селекційна робота з використанням індивідуальної та родинної оцінки птиці за комплексом господарсько-корисних ознак проводиться в селекційно-генетичних центрах, племзаводах, племптахорепродукторах.  Основним завданням цих господарств є створення нових і вдосконалення існуючих порід, ліній і кросів усіх видів птиці. У селекційно-генетичних центрах і племзаводах ведуть індивідуальний облік походження птиці, щоденний індивідуальний облік несучості протягом продуктивного періоду самок, живої маси в певні періоди при вирощуванні молодняку й експлуатації дорослої птиці, маси і якості яєць у різні вікові періоди, індивідуальну оцінку відтворних якостей птиці селекційних гнізд, оцінку якості спермопродукції самців (у разі використання їх для штучного осіменіння). Для індивідуального мічення сільськогосподарської птиці селекційних стад в основному використовуються два типи міток: крилові та ножні. Крилові мітки призначені для мічення добового молодняку методом проколювання перетинки крила. Ножні мітки мають більший розмір у порівнянні з криловими мітками і використовуються для мічення дорослої птиці шляхом надівання міток на ногу. Для маркування дорослої птиці також використовують бирки (еполети).

Форми племінного обліку у птахівництві уніфіковані і використовуються для обліку первинних даних за всіма видами птиці. Вони призначені для обліку первинної інформації, яка потім заноситься в базу даних, де формується походження молодняка, окільцьованого в добовому віці і посадженого на вирощування.

 Інформація, що накопичується у базі даних, обробляється за спеціальними програмами, у результаті чого видається індивідуальна та родинна оцінка всієї селекційної птиці, проводиться відбір кращої та формування з неї селекційних гнізд. Гніздо складається з відповідно підібраних самок (кількість їх може бути різна) і закріпленого за ними самця. Від птиці селекційних гнізд проводиться відтворення наступної генерації. Для визначення походження молодняку вивід його здійснюється з маркованих яєць в індивідуальних комірках вивідних лотків. При маркуванні яєць на його гострому кінці олівцем пишуть номер селекційного гнізда і номер несучки в гнізді.

1. Відбір і підбір у птахівництві ( програма “PSELEK” )

Селекційний процес виведення і удосконалення породи, лінії чи кросу у птахівництві має декілька етапів.

Перший етап – масова селекція. Цей етап розпочинають у віці молодняка 17 тижнів ( яєчні лінії і кроси). Для м ’ ясних ліній масовий відбір проводять двічі: у віці 8 тижнів ( за живою масою) та 22 тижні. Виходячи із назви етапу, відбирають молодняк за фенотиповими ознаками ( типовість тілобудови, екстер ’єрні ознаки, жива маса, розвиток вторинних статевих ознак, стан здоров ’ я). Відібраний молодняк розміщують у пташникахконтрольниках (контрольно-випробувальної зони заводу, групи), попередньо присвоївши кожній особині довільний індивідуальний номер. Пташник-контрольник обладнаний клітковими батареями з індивідуальними клітками, а у разі підлогового утримання – напівавтоматичними гніздами для індивідуального обліку яєчної продуктивності. Курей утримують у пташниках-контрольниках до 40 тижневого віку. На протязі цього періоду обліковують: вік знесення першого яйця (скоростиглість), кількість знесених яєць кожною несучкою, середню масу яйця ( зважують 5 яєць, знесених кожною несучкою підряд у кінці кожного місяця життя), живу масу несучки (несучок зважують індивідуально в кінці кожного місяця), при необхідності проводять деякі екстер ’єрні виміри. По досягненню 40-тижневого віку отримані первинні дані вищезазначених показників піддають математичній обробці – обчислюють кількість знесених яєць кожною несучкою, їх середню масу, середню живу масу за цей чотиримісячний період  випробування та інші показники. Обчислюють середнє значення наведених показників в цілому по стаду. На цьому перший етап селекційної роботи закінчується.