Рекультивация породного отвала
Автор: ksenya237 • Апрель 10, 2018 • Курсовая работа • 6,277 Слов (26 Страниц) • 412 Просмотры
ВСТУП.
В наш час, коли максимально відбувається розвиток науково-технічного прогресу – вирішального фактора росту суспільного виробництва – вплив людини на навколишнє природне середовище підсилює та породжує, так звану, екологічну проблему.
До забруднення навколишнього середовища інтенсифікація виробництва призводить, в наслідок того людство зазнає жахливих наслідків стану власного здоров’я.
Атмосфера землі складається в основну з азоту та кисню, але діючі вугледобувні та переробні підприємства забруднюють атмосферу пилом та шкідливими газоподібними речовинами. Під атмосферним забрудненням розуміють присутність в повітрі різноманітних газів, пари, часток твердих та рідких речовин, які несприятливо впливають на живі організми та рослини.
Головними джерелами забруднення атмосфери є палаючі відвали шахт та збагачувальних фабрик.
До палаючих породних відвалів відносяться відвали, на поверхні яких спостерігається горіння або є ділянки з температурою порід на поверхні породного відвалу, яка перевищує на 30°С температуру повітря на висоті 1м від цієї поверхні.
Разом з породою до породного відвалу потрапляють горючі речовини (вугілля, вуглисті сланці, пірит і т.д.). Так, вміст вугілля у породних відвалах Торезького промислового району, як і у всьому Донецькому басейні коливається від 5 до 15 відсотків. В основному, це вугілля низького класу або у вигляді прошарків у породі.
Одним з методів охорони повітряного басейну, що використовується природоохоронною службою ДХК «Торезантрацит» є переформування та зниження висоти породних відвалів з одночасним гасінням.
Вмістові сірчані породи (марказити) під впливом атмосферного повітря окислюються, виділяючи при цьому тепло. Породи само нагріваються і виникає само загорання вуглистих порід, тобто відбувається горіння породного відвалу з виділенням в атмосферу газоподібних речовин, дуже шкідливих для людського організму.
Ціллю цього курсового проекту є створення проекту гасіння палаючого породного відвалу, з метою зниження збитків навколишньому природному середовищу, що завдається викидами шкідливих речовин, а також створення санітарно-гігієнічного захисту середовища за допомогою рослинного покрову.
І. ВИБІР СХЕМИ ГАСІННЯ
Задачі гасіння в залежності від напрямку використання погашеного породного відвалу.
Напрямок використання породного відвалу | Задачі, які вирішуються при гасінні породного відвалу |
1. Консервація відвалу (повна його зупинка) 2. Біологічна рекультивація (озеленення) | 1. Зниження викидів в атмосферу пилу та шкідливих компонентів до рівня ГДК 2. Зменшення шкідливого впливу породного відвалу на навколишнє середовище 3. Запобігання зносу мелкозему з поверхні породного відвалу на прилеглі сільськогосподарські угіддя. |
Виходячи з поставлених задач, породний відвал необхідно знизити до
41,5м.
Через те, що основна маса нагрітих порід зосереджена у верхній частині породного відвалу, приймається схема гасіння пониження бульдозером і охолодження палаючих порід гідромонітором (згідно технологічних схем МакНДІ, 1980р.)
ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ПО ГАСІННЮ ПОРОДНОГ ВІДВАЛУ.
Організація робіт по гасінню породного відвалу складається з трьох етапів:
І-й етап. Підготовчі роботи:
а) обладнання дренажної канави та захисного валу;
б) прокладання та відновлення трубопроводу технічної води від резервуарів до породного відвалу;
в) установлення та підключення гідромонітора на верхній площі породного відвалу.
ІІ-й етап. Роботи по гасінню породного відвалу:
а) улаштування виїзної полутраншеї;
б) технологічні рішення по гасінню породного відвалу:
- охолодження порід гідромонітором;
- зниження відвалу бульдозером;
- нарізка траншей задля глибинного охолодження відвалу;
- ізоляція відвалу інертним матеріалом (глина, відсів) задля природного остаточного самозатухання;
ІІІ-й етап. Біологічна рекультивація породного відвалу (озеленення).
Озеленення породного відвалу проводять не менше ніж через рік після закінчення робіт по гасінню відвалу.
...