Продукування Стрептомицину

РОЗДІЛ 1. ОПИС ЦІЛЬОВОГО ПРОДУКТУ

Натаміцин  (пімаріцин, теннецетин, натасин, харчова добавка Е235) — це натуральний протигрибковий агент, який знайшов широке застосування у клінічній практиці, харчовій промисловості та сільському господарстві, будучи безпечним і ефективним при невеликих концентраціях [?]. Продуцентами натаміцину є представники роду Streptomyces — нитчасті, грампозитивні, кислотостійкі бактерії, які формують добре розвинений міцелій. Особливе значення для одержання натаміцину у промислових масштабах мають наступні види: S. natalensis, S. gilvosporeus, а також S. lydicus та  S. chattanoogensis[?]. Тут бажано також вказати літературні джерела інформації

1.1. Фізико-хімічні властивості натаміцину

Натаміцин належить до класу тетраенових макролідів, які містять у своєму складі велике лактонне кільце (25 атомів вуглецю), зв’язане ефірними зв’язками з мікозаміновою групою. Емпірична формула натаміцину C33H47NO13, молекулярна маса становить 666 дальтон. У водних розчинах антибіотик виявляє амфотерні властивості, а його ізоелектрична точка знаходиться при pH 6,5 [1].

[pic 1]

Рис. 1.1. Структурна формула натаміцину [1]

У твердому стані натаміцин має кристалічну структуру. Порушення кристалічної форми антибіотика відбувається при температурі більше 200°С, причому температура нижче 120°С не впливає на його антимікотичну активність, якщо тривалість дії температури не більше однієї години. Цю властивість продукту необхідно враховувати при виборі режимів стерилізації або автоклавування середовищ, які містять натаміцин.

Натаміцин погано розчиняється у воді, і добре розчиняється у таких полярних розчинниках як: льодяна оцтова кислота, метилпіролідон, диметилсульфоксид, гліцерин, пропіленгліколь. При цьому натаміцин не розчиняється у вищих спиртах, ефірах, ароматичних та аліфатичних вуглеводнях і кетонах. У розчинах натаміцин стабільний при значеннях pH 6,0 — 9,0, проте швидко інактивується за екстремально низьких та високих значень. Також інактивація натаміцину відбувається під дією ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 300—350 нм, а також деяких окислювачів. Наявність антиоксидантів (аскорбінова кислота, хлорофіл) допомагає попередити швидку інактивацію натаміцину.

У сухому стані і вигляді водної суспензії натаміцин є стабільною сполукою, оскільки під час зберігання антибіотика у темному місці протягом 2 років не було виявлено втрат його антимікотичної активності [2].

Таким чином, враховуючи вищенаведені властивості антибіотика, препарати натаміцину повинні зберігатися в темному місці, а таблетки для перорального прийому повинні бути вкриті оболонкою для попередження інактивації натаміцину в кислому середовищі шлунка. Також при розробці комбінованих препаратів натаміцину необхідно звертати особливу увагу на фізико-хімічні кожного з  компонентів, оскільки будь-які окислювачі несумісні з натаміцином в одній лікарській формі.

1.2.Фармакологічні властивості препарату

Донедавна для опису механізму дії натаміцину використовувалися характеристики інших полієнових макролідів, зокрема ністатину, оскільки механізм дії натаміцину не був відомим науці. Так, вважалося, що натаміцин зв’язується з ергостерином — основним стеролом клітинних мембран грибів, і утворює напівпору. Злиття двох напівпор призводить до утворення глибокої пори, яка пронизує клітинну мембрану. Це утворення порушує селективну проникність ліпідного бішару і змінює іонний градієнт, що у результаті призводить до загибелі гриба.