Псевдонаука

ПСЕВДОНАУКА

1. У чому полягають особливості двох основних форм псевдонауки?

Першою формою псевдонауки називають пропаганду псевдотеорії, а другу - запереченням науки.

Прикладом пропаганди псевдотеорії є гомеопатія, астрологія та теорії стародавніх астронавтів.

Термін «заперечення» вперше був використаний щодо псевдонаукового твердження про те, що нацистського Голокосту ніколи не було. Термін «заперечення зміни клімату» став поширеним приблизно у 2005 році. Іншими формами заперечення науки є заперечення теорії відносності, заперечення хвороби тютюну, заперечення ВІЛ і заперечення вакцинації.

2. Яка з форм псевдонауки особливо ускладнює проблему демаркації і чому?

Пропаганда псевдотеорій чи заперечення науки може ускладнювати проблему демаркації між науковими і ненауковими концепціями.

Дані форми псевдонауки можуть спробувати видати ненаукові ідеї за наукові. Наука обґрунтовується на доказах, спостереженнях і логіці, тоді як псевдотеорії можуть бути побудовані на перекручених фактах, невірних припущеннях або навіть спеціальних інтересах груп людей. Це може призвести до непорозумінь і плутанини між тим, що є та не є науковим. Важливо, щоб суспільство було критичним до інформації, перевіряло її на науковість і довіряло науковій спільноті в оцінці наукових теорій і концепцій.

На мою думку, через пропаганду псевдонауки ми не бачимо різницю між псевдонаукою та наукою, тому саме пропаганда особливо ускладнює проблему демаркації.

3. Чи можуть бути спростовані теорії змов?

Теорії змови – це теорії, згідно з якими існує певний тип таємної змови з будь-якою метою. Спростувати теорію змов можна за допомогою наукового методу та критичного мислення, використовуючи аналіз отриманої інформації, науковий аналіз та раціональне обґрунтування.

4. Чи можна на основі чотирьох атрибутивних характеристик науки (див. пит. 4, сем. 1) довести, що теїстичний кереаціонізм є позанауковою теорією? https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC 

Теїстичний креаціонізм є позанауковою теорією в тому сенсі, що він не відповідає атрибутивним характеристикам наукового знання. Креаціоністську науку не можна називати наукою у сенсі цього терміну. Вона лише псевдонаука. Це релігійна догма, яка видає себе за наукову теорію.

1. Предметна визначеність.

Предметна визначеність теїстичного еволюціонізму полягає в розгляданні співвідношення між релігійною вірою та науковою теорією еволюції. Теїстичні еволюціоністи вважають, що еволюція - це засіб, яким Бог чи вища сила веде до розвитку життя на Землі. Вони можуть вірити в існування Бога, який задає початкові умови для еволюційних процесів або навіть втручається в ці процеси, наприклад, виникаючи для ініціювання появи нових видів.

2. Системність.

Будь-яка наукова дисципліна – це не хаотично оформлена інформація, а система знань. Елементами цієї системи виступають форми наукового знання – наукові факти, ключові поняття й терміни наукових дисциплін, їхні закони, гіпотези, моделі, теорії.

Системність теїстичного еволюціонізму полягає в спробі розуміння, як обидві концепції можуть існувати в гармонії, уникаючи конфлікту між релігією та наукою, та сприяти розумінню походження життя на Землі з урахуванням як наукових, так і духовних аспектів.

3. Об’єктивна істинність.

Знання називається об’єктивно-істинним, якщо його зміст є загальнозначущим та не залежить від людини й людства.

Однак важливо відзначити, що це не наукова теорія, оскільки вона не є перевіреною науковими методами і не може бути випробувана або спростована за допомогою емпіричних даних.

Об'єктивна істинність теїстичного еволюціонізму є питанням віри та особистих переконань. Це питання, яке може бути вирішене лише на основі віри, філософських роздумів і особистого світогляду кожної людини.