Проблеми типології особистості у соціології

ПЛАН:

1.Особистість як соціологічна категорія.

2.Соціологічна структура особистості.

3.Дослідження життєвої позиції особистості.

4.Проблеми типології особистості у соціології.

Актуальність теми; Елементами будь-яких соціальних систем є люди. Включення людини в суспільство здійснюється через різні соціальні спільноти. В силу цього людина входить до ряду соціальних систем, кожна з яких здійснює на неї систематизуючий вплив. Отже, людина стає не тільки елементом соціальної системи, але і сама представляє систему, яка має складну структуру. Водночас свідомо діюча людина активно діє на соціальну систему, а не є лише її продуктом.

Мета: Усвідомлене використання соціологічної теорії особистості і систематичне застосування її даних при вирішенні соціологічних проблем приведе до розширення масштабів та адекватності соціологічного аналізу.

«Людина» - це переважно біосоціальна категорія. Це найзагальніше поняття. Воно означає вид у біологічній класифікації / «хомо сапієнс»/.

Людський індивід /чи індивідуум/ є конкретним представником біологічного виду «хомо сапієнс». Людина, взята в її соціальній якості, є особистістю.

Особистість – це сутність людини, головне в ній є те, що відрізняє її від усіх інших біологічних видів.

Думка про те, що особистість з самого початку задана в системі соціальних зв’язків і є продуктом соціально – організованої матерії, визнається усіма дослідниками. З точки зору соціології сутність людини не в її унікальності як індивідуума, а з соціальної якості, що зближує її з подібними індивідуумами.

Особистість формується в процесі онтогенезу в суспільстві. Процес становлення особистості залежить від соціального середовища, культури та численних власне соціальних характеристик її оточення.

Якщо природничі науки, маючи предметом вивчення людину, аналізують її властивості як біологічного чи біосоціального організму, то особистість як соціальна якість людини є предметом дослідження соціальних наук: соціології філософії, психології.

Філософія має справу з корінними світоглядними передумовами вивчення особистості й людини, вирішенням проблем місця людини в системі всесвіту, її сутності.

Загальнопсихологічні дослідження особистості – це дослідження людини як носія сукупності психічних властивостей та якостей. Загальна психологія, таким чином, досліджує в особистості її внутрішню природу, зумовлену соціальними умовами, котрі самі по собі не є предметом психології.

Соціологія розглядає особистість в єдності її змісту та способу буття. Тому одним з важливих завдань соціології є дослідження закономірностей та механізмів становлення особистості як суб’єкта історичного процесу та свого власного життя.

Соціологічний аналіз особистості – це погляд на її духовний світ і життєвий шлях через призму способу мислення та способу життя конкретного історичного суспільства та його складових соціальних груп.

Таким чином, особистість у соціології трактується як реалізована інтеграція в конкретному індивіді соціально значущих рис, що відноситься до сутності даного суспільства.

СОЦІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ.

Спеціальна соціологічна теорія особистості подається як рольова концепція, в поняттєвому апараті якої провідними є «соціальний статус» /положення в соціальній структурі і пов’язані з ним «рольові приписи»/.

Соціальний статус особистості визначає міру включеності особи в життєдіяльність суспільства і є мірою її участі в житті суспільства. Соціальний статус – це те місце, яке займає особа в складній мережі