Дикція

Дикція є також важливим складовим. Головний принцип вокального проголошення слова полягає в тому, щоб голосні мали максимальну протяжність, а приголосні вимовлялися в самий останній момент: «пли-ве-о-е-нта- все».

Велика складність полягає в тому, що проспівувати слова потрібно в тихій динаміці. Коли хористи співають на «р», можуть бути не чутні слова. Тому тут потрібна велика артикуляція. Закінчення фраз варто співати тихіше. Слова «хлюп-хлюп-хлюп» досить складні у вокальній вимові. Приголосний «х» необхідно сказати коротко і активно, щоб уникнути зайвого придиху, а приголосний «п» відносити до наступного складу: «хлю-пхлю-пхлюп».

Однак словесний ансамбль полягає не тільки в тому, щоб вимовляти слово однаково чітко і одночасно, їх потрібно сказати ще й виразно.

Тембр також служить важливим засобом музичної виразності. Голоси співаків, що володіють різними індивідуальними тембрами при єдиному принципі дихання, звукоутворення, ведення звуку, вимови голосних і приголосних під час співу, зливаючись, утворюють загальний рівний тембр звучання хору. Дуже важливо знайти фарби звучання всього хору і окремих партій. Спів повинен бути спокійним, замисленим, трохи хвилюючим, прозорим. У сопрано фарби м'які, світлі, у альтів оксамитові, матові.

Виконавський аналіз.

В цілому твір не є складним для вокально - хорового виконання, але вимагає володіння певними прийомами диригентської техніки; самостійність правої і лівої руки в показі мелодійної лінії хорових голосів; зміна динаміки і характеру виконання в середній частині (5 такт). Також необхідно виконувати кожен куплет по-різному,