К.Ушинський

Майстерність педагога К.Ушинський вважав мистецтвом -"найобширнішим, складним, що є найвищим і найнеобхіднішим з усіх мистецтв". Особливо наполягав педагог на тому положенні, що мистецтво виховання спирається на наукові джерела, прагнув поставити мистецтво виховання на глибоку наукову основу. Педагог вперше вводить поняття теорії та практики педагогічного мистецтва, котре повинен здійснювати вчитель-майстер. Провідним напрямком оволодіння педагогічною майстерністю К.Ушинський вважав прагнення вчителя до самоосвіти, самовдосконалення, постійне ознайомлення з новою методичною літературою.

К.Ушинський зробив спробу визначити ті найбільш важливі компоненти, які, на його думку, й складають поняття ,,майстерність”. Багато уваги він приділяв оволодінню професійними знаннями як одному з найважливіших компонентів педагогічної майстерності. На думку видатного педагога, учитель повинен оволодіти дидактикою, педагогікою, психологією, методикою викладання окремих предметів та іншими науками. Майстерність учителя, як зазначав учений, полягає в силі впливу на дитячий розум із тим, щоб досягти поставленої мети. ,,Лише особистість може особистості, лише характер може формувати характер". Головна мета педагогіки як мистецтва, чи педагогічної майстерності, з погляду К.Ушинського, -  уміле використання на практиці теоретичних педагогічних положень.

Визначаючи поняття «майстерність», перш за все, доцільно зазначити, що цей феномен харатеризує висока вправність у викрнанні певного виду діяльності. Майстерність відрізняє правного працівника в діяльності від інших, адже він творить щось неповторне, нестандартне. Майстерність передбачає наявність професійних знань, умінь і навичок; вона характеризує людину з боку її здатності до швидкого та бездоганного виконання безпосередніх обов’язків, працьовитості, наполегливості.

Найбільш вживаним є визначення майстерності як високого мистецва у певній галузі. Поширеним також є визначення майстерності як система цінностей та інтегрованих знань про людину, як оволодіння професійними уміннями та навичками, котрі дозволяють успішно досліджувати ситуацію, об’єкти чи умови діяльності та як синтез професійно значущих властивостей усієї психології структури особистості вчителя.