Piret Rips - Sanctus

Piret Rips «Sanctus»

Пірет Ріпс – естонська композиторка, що народилася 19 січня 1965 року у місті Валга.

Вона закінчила Талліннську музичну школу (Tallinna Muusikakeskkool) у 1983 році за спеціальністю фортепіано. У 1988 році закінчила Талліннську державну консерваторію (Tallinna Riiklik Konservatoorium) по класу фортепіано Ліїни Йикс. У 2004 році Ріпс закінчила навчання з композиції у Рене Еспере в Естонській музичній академії (Eesti Muusikaakadeemia).

У 2004 році приєдналася до Спілки композиторів Естонії (Eesti Heliloojate Liit). Пірет Ріпс — одна з найвідоміших сучасних композиторів дитячих та юнацьких пісень в Естонії. Крім того, Ріпс складає духовні пісні та працює керівником хору. Вона також викладає фортепіано

Аналіз літературного тексту

Sanctus (лат. Sanctus — «Свят»), Са́нктус, Свят, свят, свят, Серафимська пісня— древній християнський літургійний гімн, входить у склад великих літургій, як західних, так і східних. Не слід плутати його з молитвою «Трисвяте». У всіх обрядах, використовуючих піснеспів «Свят, свят, свят», він входить у склад анафрори і йде, як правило, після префації.

Гімн складається з двох частин, які представляють собою незначно змінені біблейські цитати.

Перша фраза піснеспіву: «Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваоф. Полны небеса и земля славы Твоей» відноситься до третього стиху шостої глави Книги пророка Ісаії «И взывали они друг ко другу и говорили: Свят, Свят, Свят. Господь Саваоф! Вся земля полна славы Его!» (Іс.6:3). У пророчому видінні цю фразу співали серафими, що оточували престол Божий.

Друга фраза (Benedictus) «Осанна в вышних! Благословен Грядущий во имя Господне! Осанна в вищих!» — трохи змінена цитата з Євангелія від Матфея «народ же, предшествовавший и сопровождавший, восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних!»» (Мф.21:9). Як описує Євангеліе, возгласами «Осанна!» та «благословен Грядущий во имя Господне!» народ вітав Христа під час Входу Господня в Ієрусалим.

Музично-теоретичний аналіз

«Sanctus» Пірет Ріпс є третьою частиною з Missa brevis естонської композиторки. Всього Missa bevis складається з чотирьох частин «Kyrie», «Gloria», «Sanctus» та «Agnus Dei». Твір наптсантй у наскріззній формі розвитку.

Мелодичний малюнок барвистий та яскравий. Зустрічається як плавний рух, так і багато стрибків на кварту, квінту, сексту та септіму як вгору так і вниз.

Фактура твору гомофонно-гармонічна. Акомпанимент фртепіано чи оркестру гармонійно доповнює хорову партію та ще більше розкриває зміст твору.

Тональність, що була обрана композитором - G-dur. Це найбільш розкриває та наповнює потрібними барвами літературну основу та жанр, у якому написано «Sanctus» як частину Missa brevis. G-dur – тональність яскрава та барвиста. Сповнена сонця, наповненості життя та радості. Гармонію композитор використовує теж яскраву. Не так багато зустрічається дисонуючих співзвучч, скільки відчуття сонячності, як вираження захоплення та відчуття хорошого. У гармонійній мові композитор тризвуки та їх обернення а також септакорди та їх обернення (II43, D7, t).

За метричну основу Пірет Ріпс узяла складний розмір 4/4. Протягом твору розмір не змінюється за залишається сталим.

Ритмічний малюнок також барвистий, як і тональність твору, і в цілому його характер. Основний ритмічний матеріал складають восьмі, чверті, половинні та половинні з крапкою. Зустрічається багато засобів ритмічної виразності: синкопи, пунктир, триолі, заліговані ноти. Всі вони передають різноманітність та різнобарвність світу, що нас оточує.

Протягом усього твору звуковедення переважно плавне. Проте головна вже на самому своєму початку має стрибок на квінту вниз у перших сопрано. Потім одразу з'являється стрибок на малу септіму у перших сопрано. Потім мелодія знов рухається плавно – до наступного стрибка на кварту. Протягом