Писемність ронго-ронго

Писемність ронго-ронго

Писемність - один із стовпів, на яких стоїть сучасна цивілізація. Хоча ми і сприймаємо її як природну частину нашого повсякденного життя. Колись вона була винайдена. Таке траплялося лише кілька разів.

Зараз мова піде саме про один з таких випадків - писемність острова Пасхи, який також називають Рапа Нуї. Це маленький відокремлений острів довжиною 24 кілометри, до найближчого населеного острова плисти від нього 1600 кілометрів по прямій. Полінезійські мореплавці потрапили туди приблизно в 1200 році, а європейцям він став відомий в 1722 році. Європейців вразили сотні кам'яних статуй, створених остров'янами, до 10 метрів заввишки і до 80 тон ваги кожна. Цим острів Рапа Нуї відрізнявся від усіх інших полінезійських островів, на яких, якщо і робили кам'яні статуї, то вельми скромних розмірів. Незважаючи на це, європейці зверталися з місцевим населенням як з дикунами: ловили їх і продавали в рабство, захопили їх землю, перетворили весь острів на пасовище і, нарешті, тих хто вижили до християнства, забороняли говорити рідною мовою і відтворювати місцеву культуру.

У 1864 році місіонер Ейро зробив дивовижне відкриття: мало не в кожній хатині зберігалися невеликі дощечки, вкриті дрібною різьбою, які нібито можна було читати до того, поки всі грамотні остров'яни не померли в рабстві. Ми точно не знаємо, що саме сталося, мабуть, Ейро оголосив таблички забороненими, що перешкоджають попаданню в рай і закликав їх спалювати.

Крім християнства Ейро привіз на острів туберкульоз, епідемія якого за кілька років викосила чверть населення. Після його смерті в 1868 інший священик, який прийшов на зміну Ейро, все ж вирішив розповісти про табличках начальству. Єпископ Жоссан на Таїті тут же зрозумів, яке значення знахідки. Але до того моменту залишилося всього дві дюжини артефактів з написами. Так, світ дізнався про ронго-ронго - писемність острова Пасхи.

Таблички збереглися завдяки випадку: частину з них місцеві не видали Ейро, а частина була похована в сирих печерах з сімейними цінностями, звідки їх витягли згодом для продажу. Через сирість багато які з них були сильно пошкоджені і археологи, швидше за все, вже ніколи не знайдуть інших табличок. Вони просто згнили в печерах. Всього нам відомо про 28 текстів, деяка частина з яких можуть бути підробками. Всього на них вдалося впізнати близько 14000 знаків. В наші дні таблички зберігаються в музеях по всьому світу, в Росії дві з них можна побачити в Кунсткамері.

Тексти вирізалися на дощечках, корчах, статуетках і дерев'яних прикрасах за допомогою обсидіанових