Китайська жiноча поезiя 1980-х

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Філологічний факультет

Кафедра сходознавства ім. проф. Я. Дашкевича

КИТАЙСЬКА ЖІНОЧА ПОЕЗІЯ 1980-Х

Курсова робота

Студентки III - курсу

Філологічного факультету

Науковий керівник:

м. Львів, 2023

Зміст

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРА КИТАЮ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

1.1. Сучасна китайська проза часів Культурної революції.

РОЗДІЛ 2. КИТАЙСЬКА ЖІНОЧА ПОЕЗІЯ 1980-Х

2.1 Політичні фактори впливу на поезію того часу.

2.2. Сучасна китайська поезія 1980-х років.

2.3. Жіноча поезія 1980-х років.

ВИСНОВКИ 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27

ВСТУП

Китайська література є однією з найдавніших і найбагатших літературних джерел світу, вона ділиться на стародавню, класичну, нову і сучасну літературу. Класична література включає такі літературні пам'ятки, як поезія династії Тан і «Чотири Великі Творіння»：三国演义«Тріоцарство» (XIV ст.), 水浒传 «Річкове прибережжя (бл. XV ст.), 西游记 «Подорож на Захід» (XVI ст.), 红楼梦 «Сон у червоному теремі» (XVIII ст.)). Основними чинниками, багато в чому вплинули літературу класичного “золотого” періоду, є ранні конфуціанські твори та тексти класичної філософії Дао. Знаковими творами нової китайської літератури є оповідання Лу Сіня, який був основоположником нової китайської літератури. Сучасна китайська література представлена незалежно мислячим напрямом у літературній творчості. Починаючи з кінця XX ст., з появою незалежних вільнодумних письменників китайська література починає стрімко наближатися до провідних позицій у світовій літературі, водночас досягаючи свого історичного піку.

Китайська література заснована, здебільшого, на фольклорі, що є основною частиною національної культури. Видатна історія китайського народу, різноманітність форм і жанрів, величезний арсенал талановитих письменників, унікальний стиль робіт є основними факторами того, що китайська література на сьогоднішній день вважається найбагатшою криницею дорогоцінних літературних пам'яток.

З давніх давен всі твори літератури Китаю, які і будь-якої іншої країни, передавалися лише з вуст у вуста, тому процес знайомства народу з твором міг затягуватися на десятиліття.

Після появи ієрогліфів пісні, билини почали поступово записуватися, але частково втрачали той народний шарм, адже переписувачі багато додавали від себе і відкидали чимало важливих деталей. Однією з найдавніших літературних пам'яток, що збереглися, вважається «Книга пісень». Саме з її появою обриси китайської літератури ясніють.

З початком нового періоду китайської літератури – класичної давнини почали з'являтися нові тенденції у літературі: пошуки ідеалу, моральних норм. Величезне значення стали приділяти письмовому слову в конфуціанстві. Значно змінилося, причому на краще, ставлення до писемних пам'яток попередніх епох. Почали формуватися конфуціанські класичні книги, згодом перетворюючись на канони та підручники. Однією з найважливіших тенденцій розвитку письмової традиції того періоду було прагнення до узагальнення та підбиття підсумків минулого.

Актуальність обраної теми полягає в розгляді обраної теми під призмою політичних змін та впливом їх на літературу, зокрема й жіночу поезію того часу. Переломним моментом у хронології китайської літератури є рух «4 травня». Найбільш помітною ознакою переходу до нового ступеня розвитку стало майже повсюдне використання розмовної мови байхуа (яка раніше використовувалася лише в народних оповідях і піснях), а найістотнішою її ознакою – популяризація ідей, що прийшли із Заходу, нових літературних форм і стилів, що дали «ковток свіжого повітря» китайським письменникам.