Шістдесятники
Автор: liza12345667890 • Апрель 22, 2021 • Реферат • 549 Слов (3 Страниц) • 593 Просмотры
Тема: "Шістдесятники"
№ з/п | Лідери | Мета | Засоби | Реакція влади |
Клуб творчої молоді «сучасник» (1960) | Лесь Танюк заснував. Горська, Чорновіл, дзюба – найактивніші члени | Оновлення існуючого ладу шляхом реформ, демократизація та дотримання державою прав людини, відміна цензури. Також вони. Також вони виступали за захист української мови та культури | Громадська акції, щоб звернути увагу простого народу на проблеми в державі. Просвітницька діяльність через творчість. Організація зібрань для творчих людей. | Спочатку влада ігнорувала проблему, проте у 1963 почалась масова кампанія проти діячів культури і клуби згодом закрили |
КТМ «пролісок» (1962) | М. Косів, І. Калинець, брати Горинь | Така ж сама, що й у «сучасника», проте національними питаннями вони переймалися більше, а діяльність була більш політизованою | Такі самі | Така сама |
1. Причина появи. У другій половині 1950-х - у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» з'являється рух творчої молоді, пізніше названий «шістдесятниками». Ця група найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва). У період лібералізації культурного життя багато творчих діячів знову почали відроджувати культурне життя українців, розширюючи межі своєї культурної й наукової діяльності. Цим вони намагалися пробудити громадську активність.
2. Вплив.
У 1961 р. Хрущов почав новий етап десталінізації, піком якого стало вилучення мумії диктатора з мавзолею. Будь-яка дія, спрямована проти Сталіна, завжди було хорошим знаком для українців. Їх впевненість в собі підкріплювали та інші події. Урожай, зібраний республікою в цьому році, був винятково багатим, що дало партійному керівництву Україна підстава вимагати від Кремля нових поступок. Намагаючись якось зменшити тертя, що виникли між ним та українцями через проблеми сільського господарства, Хрущов здійснив у травні 1961 р. широко розрекламовану поїздку до могили Шевченка. Тим часом культурна «відлига» досягла найвищої точки, коли російські письменники наважилися на такі кроки, як публікація за кордоном «Доктора Живаго» Б. Пастернака, який стверджував загальнолюдські, а не радянські цінності, або видання в СРСР «Одного дня Івана Денисовича» О. Солженіцина, детально описувати жахи сталінських таборів. Ці факти створювали враження, що, незважаючи на сердиті окрики з Кремля, можлива подальша лібералізація літератури і культури в цілому.
...