Джанго

Джанго звільнений! Тарантіно - це той випадок, коли 3-х годинні фільми дивитись не

нудно. Він так само, як і Трієр закладає глибинний сенс у свої роботи, але на відміну

від того ж Трієра його роботи «позитивно» закінчуються і не залишають

неприємного післясмаку).

На початку фільму нам повідомляють, що події відбуваються за 2 роки до початку

громадянської війни. Я не сильно знаюсь на американській історії, але ця інформація

разом із подіями у фільмі дають деякі відповіді, чому вона сталась: по-перше маємо

умовно 2 класи білих рабовласників з кардинально різними поглядами на рабство

(Шульц і Кенді) і по-друге 2 класи чорних теж з різними поглядами (Джанго і герой С.Л.

Джексона). Ну і «кривава баня» в кінці фільму, як трейлер до майбутньої війни.

Герої.

Шульц.

Неймовірно харизматичний герой. Він ввічливий, інтелігентний та освічений. Завжди

намагається вирішити конфлікт шляхом перемовин. Захвати його націлені на етику

співробітництва. Якщо із Джанго мотиви його чисті і він дійсно хоче партнерства, то

з рабовласниками він б’є в їх слабке місце - це жадібність і алчність (Наприклад: в

мене є 5т. аргументів). Він завжди Гість і не претендує бути Хазяїном, тим самим

схиляючі опонентів до співпраці (Виключення: з Джанго партнерство з елементами

Вчитель і Учень). Зброю використовує керуючись Законом і в цьому його етична

перевага «сила в правді» (Виключення: постріл в Кенді). Помилкою Шульца було

продовжувати «провокувати»