Организация международной торговли

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

ДОПОВІДЬ

Зміст

1.        Роль та специфіка підприємництва у міжнародній торгівлі        3

2.        Теоретичні передумови розвитку міжнародного торговельного підприємництва        5

3.        Організаційно-правові основи міжнародного торговельного підприємництва        7

4.        Дослідження підприємницького середовища у міжнародній торгівлі        10

5.        Етичні аспекти ведення торговельного підприємництва на зовнішньому ринку        13

6.        Бізнес-комунікації у міжнародному торговельному підприємництві        15

7.        Сучасні концепції міжнародної торговельної політики        16

8.        Державне регулювання міжнародної торговельної політики        17

9.        Стратегії виходу торговельних підприємств на зовнішні ринки        20

10.        Бізнес-планування в контексті розвитку міжнародної торговельної політики        22

11.        Розробка маркетингової товарної політики підприємства на зовнішньому ринку        23

12. Безпека підприємницької діяльності в міжнародній торгівлі        25

1. Роль та специфіка підприємництва у міжнародній торгівлі

Особливості підприємницької діяльності у сфері міжнародної торгівлі пов’язані з перетином товару через митний кордон країн та встановленням відносин між суб’єктами підприємництва, що перебувають під юрисдикцією різних держав. Зовнішньоекономічна діяльність вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання не обмежується їхніми економічними (господарськими) взаємовідносинами.

Для здійснення зовнішньоторговельних операцій суб’єкти підприємництва зобов’язані отримати ліцензії, виконувати валютні операції, проходити митні процедури, сплачувати податки тощо, тобто вступати у відносини з державними органами управління та контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.

Ці внутрішньодержавні відносини регулюються нормами валютного, митного та іншого законодавства і є необхідним елементом ведення міжнародної торгівлі. В порівнянні з внутрішньою торгівлею зовнішньоторговельна діяльність підприємця пов’язана з більш складними операціями визначення пріоритетних ринків для експорту товарів та розробки експортної стратегії підприємства.

Усі численні методи організації зовнішньоторговельної діяльності об’єднуються у дві великі групи. Першу з цих груп (прямий метод) утворюють ті форми, що реалізуються самими компаніями та підприємствами, які зазвичай мають достатній рівень фінансових активів для створення й утримання власного зовнішньоторговельного апарату, що складається зі спеціалізованих служб та органів, виконуючих організаційні, кредитно–розрахункові, транспортні, рекламні, аналітичні та інші зовнішньоторговельні функції. Такі компанії реалізують свою продукцію на зарубіжних ринках через створені там філії і дочірні фірми, які на світовому ринку мають статус оптових або роздрібних підприємств, а їх функціональні завдання, права та обов’язки визначаються за домовленістю із засновниками.

Серед переваг організації зовнішньої торгівлі слід виокремити такі:

∙ можливість економії фінансових ресурсів за рахунок скорочення витрат на суму комісійної винагороди посереднику; зниження ризику та залежності результатів комерційної діяльності від можливої недобросовісності чи недостатньої компетентності посередницької організації;

∙ використання переваг безпосереднього контакту зі споживачами та можливість отримання інформації про стан і тенденції розвитку ринку шляхом організації маркетингової діяльності на зарубіжному ринку. У той же час застосування цього методу торгівлі передбачає наявність високої комерційної кваліфікації персоналу та торговельного досвіду кампанії в цілому. У противному разі фінансові витрати підприємства не тільки не скоротяться, але й можуть значно зрости.