Розробка проекту «Діаграми Ейлера – Венна»

ВСТУП

Розробником мови С++ є Берн Страуструп. В своїй роботі він спирався на досвід творців мов Симула, Модула 2, абстрактних типів даних. Основні роботи велися в дослідницькому центрі компанії Bell Labs.

Безпосередній попередник С++ - мова Сі з класами - з'явилася в 1979 року, а в 1997 року був прийнятий міжнародний стандарт С++, який фактично підвів підсумки його 20-річного розвитку. Ухвалення стандарту забезпечило одноманітність всіх реалізацій мови С++. Не менше важливим результатом стандартизації став той, що в процесі вироблення і затвердження стандарту мова була уточнена і доповнена рядом існуючих можлимвостей.

На сьогодні стандарт затверджений Міжнародною організацією по стандартизації ISO. Його номер ISO/IEC 14882. ISO безкоштовні стандарти не поширює. Його можна отримати на вузлі американського національного комітету із стандартів в інформаційних технологіях:

Мова С++ є універсальною мовою програмування, на додаток до якої розроблений набір різноманітних бібліотек. Тому, строго кажучи, він дозволяє вирішити практично будь-яку задачу програмування. Проте, через різні причини (не завжди технічні) для якихось типів задач він вживається частіше, а для якихось - рідше.

С++ як наступник мови Сі широко використовується в системному програмуванні. На ньому можна писати високоефективні програми, у тому числі операційні системи, драйвери і т.п. Мова С++ - одна з основних мов розробки трансляторів.

Оскільки системне програмне забезпечення часто буває написано на мові Сі або С++, то і програмні інтерфейси до підсистем ОС теж часто пишуть на С++. Відповідно, ті програми, навіть і прикладні, які взаємодіють з операційними системами, написані на мові С++.

Розподілені системи, що функціонують на різних комп'ютерах, також розробляються на мові С++. Цьому сприяє те, що в широко поширених компонентних моделей CORBA і COM є зручні інтерфейси на мові С++.

Обробка складних структур даних - тексту, бізнес-інформації, Internet-сторінок і т.п., - одна з найбільш поширених можливостей застосування мови. В прикладному програмуванні, напевно, простіше назвати ті області, де мова С++ застосовується мало.

Розробка графічного призначеного для користувача інтерфейсу на мові С++ виконується, в основному, тоді, коли необхідно розробляти складні, нестандартні інтерфейси. Прості програми частіше пишуться на мовах Visual Basic, Java і т.п.

Програмування для Internet в основному виробляється на мовах Java, VBScript, Perl.

В цілому треба сказати, що мова С++ в даний час є однією з найбільш поширених мов програмування в світі.

Мову програмування С++ створив Берн Страуструп на базі звичайної Із створеної Денісом Рітчі). С++ є звичайним розширенням мови С. Окрім стандартних команд, сюди увійшли засоби для об'єктно-орієнтованого програмування. С++ беручи в світі мова об'єктно-орієнтованого програмування, суть якої полягає в об'єднанні даних та алгоритмів в єдине ціле.

Програми складені на мові С++ є мобільними, тобто можуть бути виконані на комп'ютерах різних виробників і в різних операційних системах.

Текст будь-якої програми складається з команд, описів змінних, сталих, приєднань бібліотек. Такий текст називають програмним кодом.

Програмний код необхідно перекласти на внутрішню мову комп'ютера тобто створити машинний код. Цю операцію виконує компілятор мови програмування.

Алфавіт (або кількість літер) мови програмування C++ грунтується на кількості символів, таблиць, кодів ASCII. Алфавіт C++ включає: рядкові і прописні букви латинського алфавіту (ми їх будемо называти буквами)

цифри від 0 до 9 (назвемо їх буквами-цифрами )

символ ' ' (підкреслення - також вважається буквою)

набір спеціальних символів:

" { > . І [ ] + - % / \ І ' : ? <> = ! & # ~ А **

Та інші символи.

Алфавіт C++ служить для побудови слів, які в C++ називаються лексемами.

Слова - поділяють на ключові слова та ідентифікатори.

Ідентифікатор - це назва (ім'я) яку користувач надає об'єктам наприклад змінним, сталим, функціям. Ідентифікатор може містити в собі букви латинського алфавіту (рядкові чи прописні), цифри чи знак підкреслення. Але завжди починається з букви чи символу підкреслення.