Документология

За належністюзнаківзапису до певнихзнакових системрозрізняютьдокументи: текстові (абописемні, літературні) і нетекстові (нотні, зображувальні, картографічні), а такожтехнічно-кодовані і комплексні. До виду текстовихдокументів, абописемнихчилітературних, належать насампереддокументи, в якихзміствикладений словами у писемнійформі. Крім того, до цього виду відносятьдокументи, змістякихпереданий не словами (чи не тільки словами), а й умовнимипозначеннями ("мовою" математичнихсимволів, хімічних формул і т. ін.). Назва "текстовий документ" закріпилася за цим видом документівзгідно з традицієюкнигознавства та інформатики, хочанасправді текстом можнаназвати будь-яку сукупністьзнаків, яка маєпевнезначення. Є такожтрадиціявсііншідокументи разом називати "нетекстові", незважаючи на те, щопевначастинацихдокументів, як правило, маєсловеснийвиклад. Тут дієіншаумовність: прийнятовизначати вид документа за тими знаками, щопереважають, або є головними для цього документа, не враховуючинаявностіінших. Вважаємонедоречнимвідносити до текстовихдокументівті, у яких "мовнаінформація... зафіксованапевною системою звукозаписування"1. Це — фонодокументи, абоаудіальні та аудіовізуальнідокументи, щовідрізняютьсявідтекстових як зовнішньою формою знаківзапису, так і каналом сприйняттяїхзмісту. їхможнакваліфікувати як технічно-кодованівербальнідокументи. Є можливостікласифікуватипевнівидидокументів і дахі, аналізуючи характер застосовуванихзнаків. Наприклад, текстові (писемні) документи в історичномурозвиткубулипіктографічними, клинописними, ієрогліфічними, буквеними, стенографічними, тайнописнимитощо. На сьогоднінайбільшпоширеними є ієрогліфічні та буквено-звуковісистеми письма і відповіднідокументи. Особливий вид текстовихдокументівстановлятьбрайлівськівидання, в яких слова передано "шрифтом Брайля", щоскладаєтьсязізмінрельєфу (поверхні) паперовогоаркуша, якісприймаютьсянезрячоюлюдиною через дотик. Нотний документ — цезаписмузикиграфічнимиумовними знаками, у відповіднійзнаковій (мовній) системі. Зображувальний документ визначається в ДСТУ 2732:2004 таким чином: "Документ, змістякогозафіксовано у вигляді точного, зменшеного, збільшеногоабоформалізованоговідображеннязовнішніх характеристик реального чиуявногооб'єкта за допомогоюмалювання, креслення, графіки, фотографії, кінематографії, відеозапису"2. Використовуютьтакожінші, синонімічніназвицього виду документа: зображальний5 абообразотворчий. За належністюзнаківзапису до певнихзнакових систем вважаємо за можливерозрізнятитакірізновидизображувального документа, як ізографічний, живописний, фотодокумент, кінодокумент, відеодокумент. Ізографічний — цезображувальний документ, створенийнарисними знаками (рисками, точками, світломаботінню). Живописний — зображувальний документ, створенийзасобамиживописуабойогорепродукування. Фотодокумент у цьомувипадку — це результат фотографування, тобтовідображенняпевногооб'єкта на фотопапері. Картографічний документ — цеумовнезображенняповерхніЗемліабоіншихастрономічнихоб'єктів у спеціальнійзнаковійсистемі. Кінодокумент, відеодокумент, фонодокумент, частинафотодокументів (на фотоплівках і негативах), машиночитаний (електронний) документ є різновидамитехнічно-кодованихдокументів. Код — це система символів для передавання, обробки й зберігання (запам'ятовування) інформації1. Технічнекодуваннявідбувається автоматично, без втручання людини. Запис, створений у результатітехнічногокодування, людинаможесприйнятитільки за допомогоюспеціальнихтехнічнихпристроїв (проекційнихапаратів, програвачів, комп'ютерів). Комплексним у цьомувипадку є документ, якийміститьодночаснотекстові й нетекстові знаки, а також, можливо, технічнекодування.

Дужеважливою є класифікаціядокументів за характером мовноїзнаковоїсистеми, в якійвтіленоінформацію. Точно кажучи, до мовнихзнакових систем, у власномурозумінніцього слова, належать тількиприроднімови, якимирозмовляють люди, та штучнімови, призначені для заміниприродноїмови в умовах, коли ценеобхідно (наприклад, азбука Морзе чиінформаційно-пошуковамова для ЕОМ). Але в широкому значенніговорятьтакож про мовуобразотворчогомистецтва, мовукіно, мовумузикитощо. З цьогопоглядурозрізняютьдокументивербальні (словесні), зображувальні (абозображальні, образотворчі), музичні, картографічні, матричні (викладені "мовою", доступною ЕОМ), комплексні(щопоєднуютьдвічибільше "мови"). Вербальнідокументиможуть бути писемними (чилітературними) і усними (звуковідтворювальними), зображувальнідокументи — статичними, нерухомими (графіка, живопис, фотографія) чидинамічними (якіцовідображаютьзображення, щорухаються, — у кіно-, відеозапису); музичнідокументи — звуковідтворювальними (звуковими) чинотними. Картографічнідокументистворюються "мовою" картографії, яка передбачаєпевніумовивиконаннязображення і відповідніпозначення. Матричниминазивалидокументи, щофіксуютьінформацію шляхом перфорації, магнітнихімпульсів, оптич них сигналів на спеціальнихмашинозчитуванихносіях — матрицях. Комбінаціяотворівабоімпульсів, сигналів є фізичним станом носія, що "прочитується" електронно-обчислювальною машиною як писемне, звуковеабозображувальнеповідомлення 1 . Цей вид документівпізніше стали називатимашиночитаними, а на сьогодні — електронними.